06 квітня 2021

Міжнародний день спорту на благо розвитку і світу

Хто любить спорт, той здоровий і бадьорий

6 квітня - Міжнародний день спорту на благо розвитку і світу

International Day of Sport for Development and Peace — порівняно нове свято в календарі міжнародних та всесвітніх дат, встановлених Організацією Об’єднаних Націй.
23 серпня 2013 р. Генеральна Асамблея ООН одноголосно ухвалила резолюцію, якою зазначалося, що «здоровий спосіб життя, фізична та інтелектуальна активність — запорука загального процвітання й добробуту».
За всіх часів, напевне, існували змагання людей у фізичній та інтелектуальній досконалості. Науковці стверджують, що первісні люди під час полювання змагалися в силі, спритності, витривалості.
Стародавня Греція вважається «матір’ю» фізичної культури та спорту й загалом олімпійського руху. Саме тут велика увага приділялася фізичному вихованню та змаганням як складовій загальної культури, а фізична сила, відвага у грецьких містах-державах цінувалися надзвичайно високо, атлетів шанували й славили так само, як і філософів та поетів.
У країнах Стародавнього Сходу фізичне виховання було неодмінною складовою виховання військового: багатогодинні різноманітні військові вправи гартували силу, витривалість і наполегливість.
Із розвитком суспільства змінювалися форми й різновиди спортивних змагань. Встановлюються нові й нові рекорди у спорті вищих досягнень. Разом з олімпійцями впевнено змагаються за перемогу паралімпійці.
Жінки беруть участь у змаганнях з видів спорту, які тривалий час вважалися суто «чоловічими». Спортивна гра, активний відпочинок, інтелектуальні змагання знаходять своїх прихильників.
Проте, мабуть, незмінними залишаються поняття, які супроводжують спорт і фізичну культуру: це мирні змагання, це життєрадісне і життєствердне заняття, це сприяння порозумінню людей у світі.

Також, 6 квітня, 225 років потому, у 1896 році відбулося відкриття в Афінах перших сучасних Олімпійських ігор

http://surl.li/ptyj

Ця подія фактично формально скасувала указ імператора Феодосія від 394 року Про заборону Олімпійських ігор як пережитка язичництва. У перших сучасних іграх взяв участь 241 спортсмен, усі виключно чоловіки з 14 країн: Австралії, Австрії, Угорщини (хоча Австрія і Угорщина тоді були однією державою – Австро-Угорщиною, але спортсмени обох країн вирішили виступати самостійними командами), Болгарії, Великобританії, Німеччини, Греції, Данії, Італії, США, Франції, Чилі, Швейцарії та Швеції. У програму перших ігор увійшли 9 видів спорту - класична греко-римська боротьба, велогонки, гімнастика, легка атлетика, плавання, кульова стрільба, теніс, важка атлетика та фехтування. Особливе місце в Олімпіаді відводилося марафонському бігу, який запропонував внести до програми французький історик Мішель Бреаль на згадку про знаменитого грецького бігуна Фіддіпії, який сповістив афінянам про перемогу у війні з перським царем Дарієм. У змаганні взяли участь 46 бігунів. Першим до фінішу прийшов пастух-жебрак із грецького селища Марузи - Спиридон Луїс. Сам король надів переможцю вищий орден Греції. У загальнокомандному заліку найкраще на Іграх виступили спортсмени Греції, які завоювали найбільшу кількість медалей – 46, і США, які взяли найбільше золотих медалей – 11. Після успіху I Олімпійських ігор їх вирішено було проводити регулярно - кожні чотири роки у високосний рік.

За матеріалами сайту  https://www.unian.ua/lite/holidays/6-kvitnya-2021-yake-sogodni-svyato-chim-den-uviyshov-v-istoriyu-shcho-sogodni-ne-mozhna-robiti-amp-11376952.html

Пропонуємо веселу руханку для наших маленьких читачів


Також фізкультхвилинки та руханки для різних вікових категорій можна подивитися за посиланням 🔖


Починай нове життя не з понеділка, 
а з ранкової зарядки.

Сучасна періодика для дітей

Сучасна українська дитяча періодика – одна із галузей дитячої літератури. Періодичні видання для дітей покликані популяризувати провідні пізнавальні та педагогічні  ідеї, знайомити юних читачів із творами сучасних українських та зарубіжних письменників, розповідати про нові досягнення та події у житті людства, пропагувати морально-етичні норми суспільства. Світ української дитячої преси з кожним роком розширюється і сприяє не тільки всебічному розвитку дитини, а й формує свідомість нового покоління. Адже сучасні діти не хочуть залишатися осторонь від  тих подій, що відбуваються у світі. Тому саме від улюблених журналів і газет вони очікують відповіді на свої запитання.
Нині дитячі періодичні видання вирізняються хорошою поліграфічною якістю, яскравим художнім оформленням, тематичною різнобарвністю. Все це приваблює і спонукає до читання.
Думка багатьох про те, що дитячій періодиці не під силу конкурувати із телебаченням та інтернетом, як основними новітніми засобами інформації, є хибною. Адже вони жодною мірою не замінять періодику. Це різні засоби інформації, що по-різному впливають на читачів. За основним напрямом викладення матеріалу дитячі періодичні видання поділяються на: пізнавальні, розважальні, навчальні, культурологічні та науково-популярні.
До пізнавальних відносяться всі видання, що мають переважно пізнавальний зміст. Тематика таких газет і журналів досить розмаїта. Більшість із них подають потрібну інформацію через гру, адже гра – найприродніше заняття для малечі.
На сучасному ринку періодики для дітей є чимало видань розважального характеру: діти люблять розважатися і читати про розваги та заради розваги (особливо це стосується дітей середнього шкільного віку). Такі журнали – це здебільшого ще один спосіб використати вільний час дитини, зацікавити її коміксом або кросвордом.
Навчальні видання покликані насамперед допомогти дитині у навчанні. Одночасно вони можуть також стати у нагоді батькам, педагогам, вихователям, адже друкують корисний наочний матеріал (нові форми ігор, вправ). Наприклад, допоможуть навчити основ англійської мови, математики, фізики, хімії, біології тощо. Журнал може прийти на допомогу і дошкільникові, що разом з батьками вивчає абетку. Навчальні журнали поділяються на два типи: освітні та релігійні.
Основа кожного номеру видань культурологічного характеру – художній матеріал, вітчизняна, світова класика та фольклор.
Науково-популярні видання є дієвим засобом популяризації спеціальних знань серед широкої дитячої читацької аудиторії. У такій періодиці міститься наукова теоретична і практична інформація.
Кожне дитяче періодичне видання має свою читацьку аудиторію, яка визначається її віком. Від цього залежить і характер адресованих їм періодичних видань: тематика, обсяг матеріалу, вибір жанру тощо. 
За матеріалами сайту: http://surl.li/psux
Пропонуємо ознайомитися з дитячою періодикою. Для цього перейдіть за посиланням 📁
Ознайомитися та передплатити дитячі газети та журнали можна на сайті Укрпошти за посиланням 🔖

А також пропонуємо переглянути деякі сайти дитячих журналів:
  • Пізнайко - дитячий пізнавально-розважальний журнал
  • Колобочок - ілюстрований журнал для дітей, що містить ігрові завдання, казки, лічилки, загадки, кросворди, саморобки, розмальовки 
  • Академія Саморобкіна - дитячий журнал для занять художньо-технічної творчістю
  • Куля - пізнавально-розважальне видання для дітей від 7 до 12 років
  • Колосок - Всеукраїнський науково-популярний природничий журнал
  • Джміль - журнал для дітей від 4 до 104 років, їхніх батьків та педагогів
  • Куншт - український науково-популярний журнал, для дітей старшого шкільного віку
  • Друг читача - інтернет-видання
Сайти інших періодичних видань України за посиланням 🔖

Матеріал підготувала Назаренко А.С.

19 березня 2021

Ліні Костенко - 91 рік

 19 березня легендарній українській письменниці та поетесі Ліні Костенко виповнилось 91 рік.

Фото з сайту http://surl.li/nzyu



Вірш Ліни Костенко "Крила" у виконанні Богдана Ступки 





26 лютого 2021

День казок

 26 лютого в Чернігівському ліцеї N 22 для учнів початкових класів був проведений День казок. Казкові герої радо зустрічали учнів при вході до школи. Протягом дня були проведені вікторини, загадки, читання вголос казки  В. СУХОМЛИНСЬКОГО, бібліотечна пересувна виставка "У світі казок", відео про відомих казкарів. Дякую за допомогу керівнику театру "Натхнення" Неруш Н.О. та нашим чарівним маленьким акторам!







25 лютого 2021

Нестримна геніальність європейки і витончена українська душа


в кожнім її слові я бачив розум та глибоке розуміння пое­зії, 

освіти та людського життя» (М. Павлик)



25 лютого 1871 року народилася гордiсть й слава  України - Лариса Петрівна Косач - Леся Українка. 



6-7 років

Леся
з мамою
останній рік життя

особисті речі Лесі

будинок Лесі





  • у 4 роки дівчинка навчилася читати (перша прочитана книжка «Розмова про земні сили» Михайла Комарова​)
  • у 5 – грала на роялі і почала самостійно писати листи своєму дядькові Михайлу Драгоманову;
  • у 6 років уже майстерно вишивала;
  • у 9 – склала перший вірш – «Надія»,
  • у 13 років – вперше опублікувала свої поезії, взявши псевдонім «Леся Українка»;
  • у 14 – видала першу свою поему «Русалка», а також два переклади повістей Гоголя;
  • у 19 років написала підручник «Стародавня історія східних народів»,
  • у 22 – за сприяння Івана Франка видала першу поетичну збірку «На крилах пісень».

Пісні на слова Лесі Украінки




В бібліотеці виконана виставка книжок "Леся Українка-геніальна дочка українського народу"

Пересувна викладка матеріалів "Життя її серця"


16 лютого 2021

БЕРЕГИНЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ ОСВІТИ

Національна самосвідомість формується в сім’ї та школі, коли 

вони спілкуються рідною мовою, співають і слухають рідні пісні, 

слухають рідну музику, музику своїх композиторів, 

свого народу, дотримуються своїх обрядів і традицій.

Софія Русова

Русова Софія Федорівна народилася 18 лютого 1856 року в селі Олешня (сучасна територія Чернігівської області), померла 5 лютого 1940 року в Празі. Український педагог, літератор, літературознавець, громадський діяч, одна з першопрохідців жіночого руху і піонерів шкільної освіти в Україні.

Софію Русову можна з упевненістю віднести до плеяди видатних українців, які беззавітно присвятили все своє життя служінню науці та освіті в ім'я України. Заради духовного утвердження нації великий педагог Русова знаходила нові способи пробуджувати любов до батьківщини в серцях найменших українців. Методика виховання, розроблена Русової, у багатьох моментах схожа на прийоми знаменитої Марії Монтессорі.

18 лютого виповнюється 165 років із дня народження Софії Русової.

Чим вона відома в сфері педагогіки, і чому її ім’я дійсно треба пам’ятати?

Отож, розпочнемо із загально відомих фактів із біографії. Софія Федорівна Русова (1856-1940) народилася на Чернігівщині і для родини стала вже п’ятим подарунком долі. Мати її була француженкою, а тато — шведом, та Софія ніколи не мислила свого життя без України, тільки її вважала своєю справжньою вітчизною. Хоч і належала вона до інтелігенції, та завжди тягнулася до простих селян, поважала їхній побут, традиції та звичаї. Так було прийнято у її родині. Звісно, у подальшому житті це неабияк вплинуло на долю жінки.

Дивом стало і те, що навчання вона змогла отримати не у звичайній сільській школі, а у Фундукіївській гімназії — чи не найкращій у свій час (м. Київ). Софія виросла грамотною, освіченою людиною, а у дорослому житті щиро захоплювалася педагогікою. Свій досвід у цій сфері здобувала закордоном, зокрема, відвідувала спеціальну Фребелівську школу.

В Україні Фребелівська школа існувала з 1907 по 1920 роки. Це був вищий жіночий педагогічний навчальний заклад у Києві для підготовки виховательок дітей дошкільного віку.

Життя Софії Русової — це калейдоскоп із яскравих подій та досягнень, звісно, що й не без особистих трагедій — чого тільки серія арештів коштувала! Та є дещо, про що вона ніколи не забувала — любов до дітей та прагнення виховати нове, краще покоління. Тому, пропонуємо детальніше поглянути, в чому ж полягала суть педагогічної діяльності Русової.

Основні ідеї та думки педагог виклала у своїх наукових працях. Провідними серед них можемо назвати такі тези тези:

  • Дошкільна освіта. Сьогодні потреба у вихованні дітей дошкільного віку навіть не обговорюється. Та наприкінці ХІХ ст. саме Софія змогла переконати людей у тому, що малечі необхідна дошкільна освіта, аби, як мінімум, адаптуватися до навчання, звикнути та підготуватися до майбутньої наполегливої роботи у школі. Пояснювала вона це також і тим, що особистість дитини формується у досить ранньому віці, а тому необхідно було створити всі умови для нормального розвитку дітей.
  • Єдність суспільного та родинного виховання. Для гармонійного розвитку малечі атмосфера у дитячому садочку має бути максимально наближеною до родинної. Вихователь — це людина, яка, по суті, бере на себе обов’язок матері, а тому зв’язок між нею та вихованцем має бути якомога тіснішим. Облаштування інтер’єру дитячого закладу має бути схожим на домашнє оточення — легке та невимушене.
  • Самонавчання. Тут Софія дуже схожа на Монтессорі. Вона вважає, що у дитини самої має пробудитися бажання до навчання та розвитку тіла, розуму і почуттів. Діти мають відчувати свою важливість та потрібність. Тільки навчившись чомусь на власному досвіді, вони здобудуть ті необхідні для повсякденного життя знання.
  • Національний розвиток. Свідомого громадянина треба ростити змалечку. Тільки прищеплюючи любов до батьківщини, можна чекати від дитини відданості своєму народові. Русова була впевнена, що необхідно враховувати культурні особливості кожного вихованця, і, якщо у його родині розмовляють якимось діалектом, не потрібно забороняти цього, а навпаки — дізнаватися щось нове, спілкуватися з дитиною її ж мовою. Для національного виховання гармонійного громадянина, Софія визначає декілька принципів:
— дотримання особливостей сім’ї, нації, країни;
    — єдність суспільного та родинного виховання;
      — виховання індивідуальності дитини;
        — відповідність нормам моралі.


        Принципи методики Софії Русової досить прості та зрозумілі, але мають велике значення для виховання малечі. Дивно, що в Україні дошкільних закладів освіти, які орієнтуються на навчальні матеріали цього видатного педагога, не так вже і багато. Зокрема, є дитячі садочки 1 ступеня імені Софії Русової в Івано-Франківську, Чернігові та Києві.
        Варто сказати, що методики Софії Русової — це чудова можливість для прищеплення культури, ознайомлення з традиціями та звичаями. Саме в таких закладах починає формуватися свідомість дитини, її особисті якості та риси характеру. А найголовніше те, що у малюків вибудовується внутрішня культура та позитивне ставлення до оточуючого середовища.

        Займалася Русова не лише педагогічною працею. Вагомими є здобутки наукового діяча в напрямку громадської роботи. Українську національну жіночу раду можна назвати першим справді масштабним об'єднанням українок з активною громадянською позицією. Більш докладно за посиланням 📁

        Увічнення пам'яті Софії Русової:
        • в сільській школі Олешні працює кімната-музей. На будівлі встановлена ​​меморіальна дошка;
        • функціонує благодійний фонд імені Софії Русової;
        • в селі Олешня створено історико-культурний комплекс «Садиба-музей Софії Русової». Музей розміщується в реконструйованій будівлі рідного дому педагога;
        • також в цьому селі встановлено пам'ятний знак на честь Русової;
        • у 2005 році українське Міносвіти ввело нагрудний знак «Софія Русова». Цієї нагороди удостоюються вчені і педагоги, які домагаються значних результатів у розвитку шкільної та позакласної освіти;
        • 18 лютого 2016 року Національний банк України ввів в обіг ювілейну монету «Софія Русова» номіналом в 2 гривні. Випуск монети з серії «Видатні особистості України» приурочений до 160-ї річниці від дня народження педагога;
        • 22 лютого 2016 року на території гімназії в селищі Ріпки встановлено перший пам'ятник Софії Русовій в Україні.
        Померла, 84-річна Софія Русова у Празі, 5 лютого 1940 року. Похована на Ольшанському кладовищі.
        Ювілейну монету, присвячену 160-річчю від дня народження Софії Русової.

        Садиба-музей Софії Русової в Олешні

        Пам'ятний знак на честь Софії Русової в Олешні

        Нагрудний знак ім. Софії Русової

        Пам'ятник в Ріпках


        12 лютого 2021

        Бібліопередбачення

         У ліцейній бібліотеці, до дня закоханих, організовано БІБЛІО-передбачення для читачів. Ласкаво просимо!





        06 лютого 2021

        10 книг щоб покращити словниковий запас або почати спілкуватися солов’їною мовою

         

        Слова скрізь. В щоденному спілкуванні, у книгах, у піснях, у кіно, в рекламі, в думках. Кожна людина має свій власний словниковий запас. Одні люди вміють гарно говорити і їх хочеться слухати й слухати, інші — ведуть словесний діалог в себе в голові, але не можуть правильно трактувати його для оточення.

        Тому пропонуємо вашій увазі 10 книг щоб покращити свій словниковий запас та ознайомитися з книгами. Для цього вам потрібно перейти за посиланням 📁 

        26 січня 2021

        Пам'ятаємо подвиг Героїв Крут

         29 січня - сумна дата, відбулися кроваві події неподалік Ніжина, на залізничній станції Крути. Історію ми висвітлювали в нашій публікації, яку перегляньте за посиланням 📁



        Павло Тичина присвятив цій події вірш "Пам'яті тридцяти"


        На слова цього вірша існує пісня




        22 січня 2021

        Павло Григорович Тичина

        «Ми насолоджувалися красою українського слова, яке... грало, співало, бриніло, лилося зі сторінок незабутньої тієї книги [«Соняшні кларнети]» (М. Бажан).

        23 січня - 130 років від дня народження Павла Григоровича Тичини (11 [23] січня 1891, Піски, Козелецький повіт, Чернігівська губернія, Російська імперія — 16 вересня 1967, Київ) — український поет, перекладач, публіцист, громадський та державний діяч доби УНР та УРСР.

        фото з сайту:
        фото з сайту: https://starylev.com.ua/old-lion/author/tychyna-pavlo


        Народився в с. Піски на Чернігівщині. Отримав музичне виховання, грав на флейті, гобої, кларнеті, бандурі, піаніно та ін.
        Навчався у Чернігівській духовній семінарії, потім – у Київському комерційному університеті, який не закінчив у зв’язку з революцією.  Працював в хорі (спочатку солістом, а потім – диригентом). Згодом –  у газеті «Нова рада»(1917), у журналі «Літературний вісник»(1918-1919). Докладніше за посиланням 📁




        Історія першого кохання Павла Тичини


        Ніна Матвієнко заспівала пісню на вірші Тичини П., музика: Олег Кива. Вірш "Той сад", присвячений коханій Наталці. Прослухати можна за посиланням 📁
         
        Живий голос Павла Тичини



        У бібліотеці зроблена викладка матеріалів до ювілею поета.


        Афоризми Павла Тичини можна знайти за посиланням 📁


        Голодомор - невиплакані сльози

        Щороку в четверту суботу листопада Україна вшановує пам’ять жертв Голодомору 1932–1933 років і масових штучних голодів 1921–1923 і 1946–1947...