Бібліотека Чернігівського ліцею № 22: лютого 2021

26 лютого 2021

День казок

26 лютого в Чернігівському ліцеї N 22 для учнів початкових класів був проведений День казок. Казкові герої радо зустрічали учнів при вході до школи. Протягом дня були проведені вікторини, загадки, читання вголос казки В. СУХОМЛИНСЬКОГО, бібліотечна пересувна виставка "У світі казок", відео про відомих казкарів. Дякую за допомогу керівнику театру "Натхнення" Неруш Н.О. та нашим чарівним маленьким акторам!

25 лютого 2021

Нестримна геніальність європейки і витончена українська душа

На свій вік це геніальна жінка...

в кожнім її слові я бачив розум та глибоке розуміння поезії,

освіти та людського життя» (М. Павлик)

25 лютого 1871 року народилася гордiсть й слава України - Лариса Петрівна Косач - Леся Українка.

6-7 років

Леся

з мамою

останній рік життя

особисті речі Лесі

будинок Лесі

Лариса Косач була дуже обдарованою дитиною:

у 4 роки дівчинка навчилася читати (перша прочитана книжка «Розмова про земні сили» Михайла Комарова)
у 5 – грала на роялі і почала самостійно писати листи своєму дядькові Михайлу Драгоманову;
у 6 років уже майстерно вишивала;
у 9 – склала перший вірш – «Надія»,
у 13 років – вперше опублікувала свої поезії, взявши псевдонім «Леся Українка»;
у 14 – видала першу свою поему «Русалка», а також два переклади повістей Гоголя;
у 19 років написала підручник «Стародавня історія східних народів»,
у 22 – за сприяння Івана Франка видала першу поетичну збірку «На крилах пісень».

Пісні на слова Лесі Украінки

В бібліотеці виконана виставка книжок "Леся Українка-геніальна дочка українського народу"

Пересувна викладка матеріалів "Життя її серця"

16 лютого 2021

БЕРЕГИНЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ ОСВІТИ

Національна самосвідомість формується в сім’ї та школі, коли

вони спілкуються рідною мовою, співають і слухають рідні пісні,

слухають рідну музику, музику своїх композиторів,

свого народу, дотримуються своїх обрядів і традицій.

Софія Русова

Русова Софія Федорівна народилася 18 лютого 1856 року в селі Олешня (сучасна територія Чернігівської області), померла 5 лютого 1940 року в Празі. Український педагог, літератор, літературознавець, громадський діяч, одна з першопрохідців жіночого руху і піонерів шкільної освіти в Україні.

Софію Русову можна з упевненістю віднести до плеяди видатних українців, які беззавітно присвятили все своє життя служінню науці та освіті в ім'я України. Заради духовного утвердження нації великий педагог Русова знаходила нові способи пробуджувати любов до батьківщини в серцях найменших українців. Методика виховання, розроблена Русової, у багатьох моментах схожа на прийоми знаменитої Марії Монтессорі.

18 лютого виповнюється 165 років із дня народження Софії Русової.

Чим вона відома в сфері педагогіки, і чому її ім’я дійсно треба пам’ятати?

Отож, розпочнемо із загально відомих фактів із біографії. Софія Федорівна Русова (1856-1940) народилася на Чернігівщині і для родини стала вже п’ятим подарунком долі. Мати її була француженкою, а тато — шведом, та Софія ніколи не мислила свого життя без України, тільки її вважала своєю справжньою вітчизною. Хоч і належала вона до інтелігенції, та завжди тягнулася до простих селян, поважала їхній побут, традиції та звичаї. Так було прийнято у її родині. Звісно, у подальшому житті це неабияк вплинуло на долю жінки.

Дивом стало і те, що навчання вона змогла отримати не у звичайній сільській школі, а у Фундукіївській гімназії — чи не найкращій у свій час (м. Київ). Софія виросла грамотною, освіченою людиною, а у дорослому житті щиро захоплювалася педагогікою. Свій досвід у цій сфері здобувала закордоном, зокрема, відвідувала спеціальну Фребелівську школу.

В Україні Фребелівська школа існувала з 1907 по 1920 роки. Це був вищий жіночий педагогічний навчальний заклад у Києві для підготовки виховательок дітей дошкільного віку.

Життя Софії Русової — це калейдоскоп із яскравих подій та досягнень, звісно, що й не без особистих трагедій — чого тільки серія арештів коштувала! Та є дещо, про що вона ніколи не забувала — любов до дітей та прагнення виховати нове, краще покоління. Тому, пропонуємо детальніше поглянути, в чому ж полягала суть педагогічної діяльності Русової.

Основні ідеї та думки педагог виклала у своїх наукових працях. Провідними серед них можемо назвати такі тези тези:

Дошкільна освіта. Сьогодні потреба у вихованні дітей дошкільного віку навіть не обговорюється. Та наприкінці ХІХ ст. саме Софія змогла переконати людей у тому, що малечі необхідна дошкільна освіта, аби, як мінімум, адаптуватися до навчання, звикнути та підготуватися до майбутньої наполегливої роботи у школі. Пояснювала вона це також і тим, що особистість дитини формується у досить ранньому віці, а тому необхідно було створити всі умови для нормального розвитку дітей.
Єдність суспільного та родинного виховання. Для гармонійного розвитку малечі атмосфера у дитячому садочку має бути максимально наближеною до родинної. Вихователь — це людина, яка, по суті, бере на себе обов’язок матері, а тому зв’язок між нею та вихованцем має бути якомога тіснішим. Облаштування інтер’єру дитячого закладу має бути схожим на домашнє оточення — легке та невимушене.
Самонавчання. Тут Софія дуже схожа на Монтессорі. Вона вважає, що у дитини самої має пробудитися бажання до навчання та розвитку тіла, розуму і почуттів. Діти мають відчувати свою важливість та потрібність. Тільки навчившись чомусь на власному досвіді, вони здобудуть ті необхідні для повсякденного життя знання.
Національний розвиток. Свідомого громадянина треба ростити змалечку. Тільки прищеплюючи любов до батьківщини, можна чекати від дитини відданості своєму народові. Русова була впевнена, що необхідно враховувати культурні особливості кожного вихованця, і, якщо у його родині розмовляють якимось діалектом, не потрібно забороняти цього, а навпаки — дізнаватися щось нове, спілкуватися з дитиною її ж мовою. Для національного виховання гармонійного громадянина, Софія визначає декілька принципів:

— дотримання особливостей сім’ї, нації, країни;

— єдність суспільного та родинного виховання;

— виховання індивідуальності дитини;

— відповідність нормам моралі.

Більш докладно читайте за посиланням тут 📁

Принципи методики Софії Русової досить прості та зрозумілі, але мають велике значення для виховання малечі. Дивно, що в Україні дошкільних закладів освіти, які орієнтуються на навчальні матеріали цього видатного педагога, не так вже і багато. Зокрема, є дитячі садочки 1 ступеня імені Софії Русової в Івано-Франківську, Чернігові та Києві.

Варто сказати, що методики Софії Русової — це чудова можливість для прищеплення культури, ознайомлення з традиціями та звичаями. Саме в таких закладах починає формуватися свідомість дитини, її особисті якості та риси характеру. А найголовніше те, що у малюків вибудовується внутрішня культура та позитивне ставлення до оточуючого середовища.

Займалася Русова не лише педагогічною працею. Вагомими є здобутки наукового діяча в напрямку громадської роботи. Українську національну жіночу раду можна назвати першим справді масштабним об'єднанням українок з активною громадянською позицією. Більш докладно за посиланням 📁

Увічнення пам'яті Софії Русової:

в сільській школі Олешні працює кімната-музей. На будівлі встановлена меморіальна дошка;
функціонує благодійний фонд імені Софії Русової;
в селі Олешня створено історико-культурний комплекс «Садиба-музей Софії Русової». Музей розміщується в реконструйованій будівлі рідного дому педагога;
також в цьому селі встановлено пам'ятний знак на честь Русової;
у 2005 році українське Міносвіти ввело нагрудний знак «Софія Русова». Цієї нагороди удостоюються вчені і педагоги, які домагаються значних результатів у розвитку шкільної та позакласної освіти;
18 лютого 2016 року Національний банк України ввів в обіг ювілейну монету «Софія Русова» номіналом в 2 гривні. Випуск монети з серії «Видатні особистості України» приурочений до 160-ї річниці від дня народження педагога;
22 лютого 2016 року на території гімназії в селищі Ріпки встановлено перший пам'ятник Софії Русовій в Україні.

Померла, 84-річна Софія Русова у Празі, 5 лютого 1940 року. Похована на Ольшанському кладовищі.