Показ дописів із міткою Україна. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою Україна. Показати всі дописи

14 травня 2024

День вишиванки єднає українців

 


фото з сайту: http://surl.li/tqqkk

Вишиванка – символ України,

Кожної великої родини,

Нашої історії та мови

Залюбки вдягаєм її знову.

Автор невідомий. За матеріалами сайту: http://surl.li/bzvqy

2006 року в Україні було запроваджено особливе свято — День вишиванки. Ініціатором створення виступила Леся Воронюк, яка на той час була студенткою історичного факультету Чернівецького національного університету. Дівчина запропонувала своїм одногрупникам обрати день та прийти на лекції в національному вбранні. Цю ідею підтримали не лише студенти, але й викладачі. З роками свято розрослося до всеукраїнського рівня, до нього почала долучатися українська діаспора по всьому світу, а також прихильники України.

Датою урочистості було обрано третій четвер травня, тобто будній день. Це підкреслює, що вишиванка може бути звичайним повсякденним елементом гардероба, а не лише святковим одягом.

10 цікавих фактів про вишиванку

Здається, про вишивку ми знаємо все. І про символізм кольорів, де червоне — то любов, а чорне — то журба. Та й у нашому блозі вже розповідали цікаві факти про символи, обереги на вишиванках. Але чим більше вивчаєш український вишитий одяг, тим більше білих плям в історії вишивки виявляєш.


Тому сьогодні хочемо розповісти 10 цікавих фактів про вишивку, які ви точно не знали.


1. Техніка хрестиком стала популярною лише у XIX ст.

До 1860 року популярними в Україні були низинка, верхоплут, козлик та інші види швів. Цікаво, але хрестик прийшов до українських вишивальниць із Європи. Популярністю та зацікавленістю вишивальниць різного віку техніка вишивки завдячує компанії “Товарищество Брокар і Ко”, заснованій підприємцем Генрі Брокар. Цікавий факт: парфумоване мило, яке було одним із найбюджетніших товарів парфумерно-косметичних магазинів компанії, загортали у схеми-орнаменти вишивки хрестиком. Таке пакування, як і сам товар, було дуже популярним серед населення.

2. Українські вишивальниці мають власне професійне свято.

Цікавий факт про вишиванку стосується дня 17 грудня, коли відзначається свято Варвари. Саме з цього дня дівчата розпочинали вечорниці, де разом вишивали. Тому якщо маєте в родині вишивальницю, то порадуйте її набором для вишивки або цікавою вишитою сорочкою саме перед новорічно-різдвяними святами. Якраз 17 грудня — ідеальна для цього нагода.

3. Вишиванка не була повсякденним одягом українців.

Список цікавих фактів був би не повним, якби ми не згадали, що українці ніколи не носили вишиванок на щодень. У час, коли не було сучасних пральних засобів, пральних машин, а на створення однієї сорочки витрачалися місяці, дуже не практично було щодня красуватися у вишитій сорочці. Цікавим фактом є те, що сорочки для буднів так і називалися “буденками”. Вони зовсім нічим не прикрашалися.

4. Нитки для вишиванок у техніці “білим по білому” готувались три роки

Неймовірно цікавим є факт, що підготовку до вишивки рукодільниці Полтавщини, звідки походить унікальна техніка “білим по білому”, розпочинали за 3 роки до початку створення візерунку. І виткати полотно було найпростішим завданням. Головним, цікавим  і найдовготривалішим процесом ставало вибілювання ниток. Хімічних відбілювачів на кшталт сучасного хлору чи “Ванішу” не існувало. А хотілося ж отримати сліпучу білизну морозного візерунка. Тоді полтавські вишивальниці придумали цікаву річ: розстилати нитки на березі річок у найбільшу спеку. Так 4 стихії (вода-сонце-повітря-земля) заряджали нитки. Та й з практичної точки зору річка добре відбивала сонячні промені й пряжа природно вигорала до білосніжного відтінку.

5. Дівчата навчались вишивати з 5 років. Цікавий факт, що юна рукодільниця уже у 5 років уміла тримати голку з ниткою, оздоблювати одяг найпростішими швами.

6. День Вишиванки відзначають у 60 країнах. Цікаво, але виявляється флешмоби у вишиванках та марші популярні не лише в Україні, але і в 60 країнах, де присутня українська діаспора.

7. Колір ниток для вишивки закріплювали тістом. Цікавий факт: до появи штучних анілінових барвників вишивальниці використовували виключно природні фарби у вигляді відварів, настоянок із трав, кори, квітів, соку плодів. Наприклад, усі відтінки жовтого отримували із пшеничної соломи. Цікаво, що аби тон був золотим, ці нитки запікали у житньому тісті. Термічна обробка у поєднанні з опарою закваски фіксували відтінок на віки.

8. Цікавий факт — про українську вишиванку писав журнал Vogue у 2015 р. Тоді українським орнаментам була присвячена ціла стаття. Цікаво, що сам вишитий одяг був названий трендом 2016 року. Зараз українські мотиви, візерунки систематично використовують у своїх колекціях імениті дизайнери.

9. Вишиванки мали розподіл за кольором. Чорні вишиванки одягалися виключно чоловіками. Цікаво: сині вишиті сорочки були у гардеробі жінок, які не хотіли чи не могли народжувати, або маленьких дівчаток до 12 років.

10. Вишиванка зображена на двадцятигривневій купюрі. А точніше Іван Франко у вишитій сорочці. ЦІкаво: письменник першим серед інтелігенції пропагував вишитий одяг у поєднанні з класичними піджаками, камізельками, тренчами.

✔ День Вишиванки. А ви знали, що...

Народні прислів’я, приказки та повір’я про вишиту сорочку:

– Рукави – як писанка, а личко – як маків цвіт.

– Пізнають хлопці і в драній сорочці, аби полики вишиті.

– У наших хазяйок по сто сорочок, а в мене одна – та й та біла щодня.

– Хочеш сорочку мати – не треба зівати.

– К Великодню сорочка хоч і лихенька (вар.: благенька), аби біленька.

– Як неділя, то й сорочка біла.

– Як мати рідненька, то й сорочка біленька.

***

– Якщо дощ намочив перший раз одягнену сорочку – на багатство.

– Якщо сорочку прогризли миші – в ногах буде слабість.

– Якщо зачепив і роздер сорочку – можеш зганьбитись.

– Не можна лишати замочених сорочок через неділю, щоб у роду не було полонених.

– Щоб бути гарним та чистим на виду, потрібно повернутися на захід сонця й утертись спиною.

Пропонуємо ознайомитися з 22 віршами про вишиванку для дітей і дорослих

Тести, квести, ігри та різноманітні матеріали та презентації до свята за посиланням 📖

фото з сайту: https://salo.li/F0FDf03




Пропонуємо в бібліотеці помандрувати регіонами України та ознайомитися з різноманіттям орнаментів української  вишивки.


19 лютого 2024

День Державного Герба України

19 лютого українці святкують особливе свято - День Державного Герба України

фото з сайту: http://surl.li/qqxxr

Саме 19 лютого 1992 року Верховною Радою України було затверджено тризуб як Малий герб України. Він визначений як головний елемент великого Державного Герба України.

07 грудня 2023

Всесвітній день хустки

7 грудня 2023 у світі відзначають День української хустки, бо хустка є не тільки елементом вбрання, але й важливим національним оберегом.

27 липня 2022

День Української Державності

 


28 липня Україна відзначає День Української Державностіу День Хрещення Київської Русі-України. День Української Державності — нове свято нашої держави, мета якого — утвердження понад тисячолітніх традицій українського державотворення, яке коріннями сягає часів заснування Києва. 

Свято встановлено Указом Президента України Володимира Зеленського 24 серпня 2021 року, підписаним під час урочистостей до тридцятої річниці незалежності України.

В основі концепції відзначення Дня Державності України покладена ідея утвердження зв’язку українців, які живуть тепер, з багатьма поколіннями нашого народу.

Святкуючи свято, ми засвідчуємо також і повагу до Тараса Шевченка, Миколи Костомарова, Володимира Антоновича, Михайла Драгоманова, Івана Франка, Лесі Українки, Михайла Грушевського та ін. представників національної еліти і борців за державність та незалежність України.

В основу концепції державних заходів до Дня Української Державності закладено ідею тяглості та спадкоємності тисячолітніх державотворчих традицій України від Русі до сьогодення, а також прагнення до свободи та самостійності,що є визначальною цінністю українців, яка давала наснагу і сили залишатися собою в часи бездержавності.

Тисячолітній спадок державності Україна успадкувала від різних періодів історії:
✅Від Русі:
  • цивілізаційний вибір, який визначився із прийняттям християнства у 988 році;
  • тризуб, родовий знак Рюриковичів, що став державний гербом сучасної України;
  • Київ - столицю, політичний і культурний центр українських земель упродовж понад тисячу років;
  • гривню назву грошової одиниці;
  • назву Україна, що вперше згадується в Іпатіївському літописі у 1187 році.
Від Галицько-Волинської держави:
  • синьо-жовті барви національного прапора, що походять від кольорової гами герба Галицько-Волинського князівства;
  • утвердження європейського вектора розвитку.
Від Великого Князівства Литовського:
  • європейську традицію міського самоврядування - магдебурзьке право;
  • Пересопницьке Євангеліє - видатна рукописну пам’ятку, на якій складають присягу президенти України.
Від козацької доби:
  • республіканські традиції народовладдя;
  • військові традиції, які лягли в основу збройних сил Української Народної Республіки та пізнішого українського визвольного руху;
  • одну із перших європейських конституцій нового часу, укладену Пилипом Орликом 1710 року.
Від української державності початку XX століття (УНР, ЗУНР, Українська Держава Павла Скоропадського):
  • демократичні засади державного будівництва;
  • перший парламент, у який розвинулася Центральна Рада, створена у березні 1917 року;
  • перший уряд, яким став Генеральний Секретаріат Центральної Ради з червня 1917-го;
  • державні символи: герб, гімн “Ще не вмерла Україна”, прапор;
  • соборність - об’єднання українських земель в єдиній незалежній державі;
  • Українську Академію Наук, що була заснована Павлом Скоропадським у листопаді 1918 року.
Від Української Радянської Соціалістичної Республіки:
  • статус засновника Організації об’єднаних націй;
  • адміністративно-територіальний устрій.
До Дня Державності України за координації Міністерства культури та інформаційної політики України підготовлено концепцію єдиної візуальної символіки свята. 

фото з сайту: https://cutt.ly/3Zssb6b

Пропонуємо переглянути фільми про створення гімну України, тризуба, Конституцію, прапор






Інформаційні матеріали Українського інституту національної пам'яті до Дня Української Державності пропонуємо переглянути за посиланням 📂

Також пропонуємо переглянути віртуальну виставку "Українська державність: витоки, становлення, розвиток"


за матеріалами сайтів:


Голодомор - невиплакані сльози

Щороку в четверту суботу листопада Україна вшановує пам’ять жертв Голодомору 1932–1933 років і масових штучних голодів 1921–1923 і 1946–1947...