фото з сайту: http://surl.li/ |
У вересні 1862 року в київській квартирі, де мешкав уродженець Борисполя 23-річний випускник юридичного факультету Петербурзького університету Павло Чубинський, відбулося зібрання просвітницької організації “Громада”. Під час розмови Павло раптом підвівся і вийшов у сусідню кімнату. За кілька хвилин повернувся з аркушем паперу, на якому був написаний вірш “Ще не вмерла Україна”. Уперше цей вірш опублікували 1862 році у львівському журналу “Мета”. Знаний галицький композитор того часу, один з основоположників української композиторської школи, священик Михайло Вербицький написав до нього музику. Твір «Ще не вмерла Україна» вперше прозвучав в польському місті Перемишль в 1865 році. Офіційна музична редакція державного гімну ухвалена Верховною радою 15 січня 1992 року, текст гімну затверджено «Законом про Гімн України» дещо згодом – 6 березня 2003 року. Оригінальний текст Чубинського Ще не вмерла Україна, І слава, і воля! Ще нам, браття-молодці, Усміхнеться доля! Згинуть наші вороги, Як роса на сонці; Запануєм, браття, й ми У своїй сторонці. Приспів: Душу, тіло ми положим За свою свободу І покажем, що ми браття Козацького роду. Гей-гей, браття миле, нумо Братися за діло! Гей-гей пора встати, Пора волю добувати! Наливайко, Залізняк І Тарас Трясило Кличуть нас із-за могил На святеє діло. Ізгадаймо славну смерть Лицарства-козацтва, Щоб не втратить марне нам Своєго юнацтва. Приспів. Ой, Богдане, Богдане, Славний наш гетьмане! Нащо віддав Україну Москалям поганим?! Щоб вернути її честь, Ляжем головами, Назовемся України Вірними синами! Приспів. Наші браття Слав'яне Вже за зброю взялись; Не діжде ніхто, щоб ми Позаду зістались. Поєднаймось разом всі, Братчики-Слав'яне: Нехай гинуть вороги, Най воля настане! Приспів. Сучасний текст (щонайпізніше 1990) Ще не вмерла України і слава, і воля. Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля. Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці, Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці. Приспів: Душу й тіло ми положим за нашу свободу, І покажем, що ми, браття, козацького роду. Станем, браття, в бій кривавий від Сяну до Дону, В ріднім краю панувати не дамо нікому; Чорне море ще всміхнеться, дід Дніпро зрадіє, Ще у нашій Україні доленька наспіє. Приспів. А завзяття, праця щира свого ще докаже, Ще ся волі в Україні піснь гучна розляже, За Карпати відоб'ється, згомонить степами, України слава стане поміж ворогами. Приспів. Своє нове дихання і нове життя український гімн, так само як і інші символи нашої держави, здобув під час Революції Гідності, коли сотні тисяч людей співали заповітні слова, наче святу молитву. Патріотична пісня, написана понад 150 років тому, стала одним із утілень споконвічного прагнення українців до свободи, поєднала крізь віки всіх борців за незалежність і стала справжнім символом нинішньої України. за матеріалами сайтів: |
Немає коментарів:
Дописати коментар