16 травня 2022

Вишиванка - генетичний код нації

 

Всесвітній день вишиванки цьогоріч припадає 
на 19 травня (третій четвер травня)

Українці й вишивка — неподільні поняття. Але цікаво, коли вперше в історії  люди почали прикрашати одяг вишитими орнаментами, й що це були за візерунки? Скіфи, сармати, кіммерійці прикрашали одяг із льону, шкір тварин вишитими геометричними орнаментами, що складалися зі свастик, меандрів, хвиль. Про це нам відомо з оповідей грецького історика Геродота. Також фігурки людей в одязі з елементами вишивки археологи знаходили на золотих прикрасах, статуетках.
Історія виникнення вишивки в Україні пов’язана з Трипільською культурою, яку відносять до епохи пізнього неоліту. Нам добре відомо, що трипільці були майстерними гончарями, які не просто робили посуд із глини, але й прикрашали його характерними спіральними, хвилястими візерунками. Історики переконані, що мотиви були й на одязі трипільців. Але до нашого часу полотна із льону й коноплі, звісно, не збереглися. Лише фрагменти трипільської кераміки — свідки історії українського вишитого одягу.
Розкопки Соколової могили на Миколаївщині порадували цінителів української культури.  Серед поховань сарматської жриці науковці знайшли фрагменти шовкової тканини із золотою вишивкою. Знахідку датують I ст. до н.е. Цікаво, що одяг оздоблювався у техніці «у прикрій». Вона стане розповсюдженою аж у XII ст., у часи Київської Русі. Історики вважають, що візерунки викладалися золотою ниткою на шовку, а вже потім пришивали жовтими нитками до основи. Ймовірно, це були сакральні символи плодючості або багатства.
Історія походження української  вишивки буде не повною, якщо не згадати про металеву статуетку чоловічка з Мартинівського скарбу, датованого VI століттям і знайденого в Черкаській області біля села Мартинівка. Фігурка “одягнена” у сорочку із вишивкою на грудях. В українській історії чимало прикладів, коли  вишиті орнаменти знаходили на кам'яних бабах у степах.
Історія української вишивки має чимало задокументованих свідчень того, що знать була вбрана у вишитий одяг. В Іпатіївському літописі від 1252 р. говориться, що князь Данило Галицький під час зустрічі з королем був одягнений в кожух, обшитий золотими плоскими мережками.




Також пропонуємо переглянути інші публікації, присвячені цій темі:



13 травня 2022

Сім'я - головна цінність в житті!

 

фото з сайту: https://cutt.ly/3HdvQAZ


Міжнародний день сім'ї — міжнародний день, що відзначається в системі Організації Об'єднаних Націй. Цей день щорічно святкується 15 травня.
Сім'я - це найдорожчий і найцінніший скарб. Тому в Міжнародний день сім'ї бажаю, щоб сім'я була тихою і затишною гаванню. Нехай підтримка найрідніших допомагає впоратися з будь-якими труднощами. Нехай всередині сім'ї буде мир і любов. А в країні запанує тиша, щоб сім'ї змогли нарешті об'єднатися, в яких доля розлучила рідних...

Пропонуємо переглянути відео "Моя сім'я", читає вірші автор Ганна Чубач

Також ознайомтесь з іншою публікацією - "День сім'ї" за посиланням 👪
Привітання з Днем сім'ї

З міжнародним днем сім'ї
Вітаю всіх людей на світі,
Як добре, коли у сім'ї
Здорові дорослі та діти,
Бажаю я родинам всім
Удачі, щастя і процвітання,
Любов людей нехай згуртує,
Нехай в сім'ї буде кохання!
***
Мама, тато, дід, бабуся –
Всіх назву, не помилюся,
Старший братик і сестричка –
В нас сімейка невеличка.
Не спиняйте, бо зіб’юся:
Мама, тато, дід, бабуся…
Старший брат, сестра і я –
Отака у нас сім’я.
***
"Родина", "рід", які слова святі!
Вони потрібні кожному в житті,
Бо всі ми з вами гілочки на дереві,
Що вже стоїть віки.
Це дерево – наш славний родовід,
Це батько, мати, прадід твій і дід.
***
Червона калина – то наша родина
Хорошенько цвіте.
Ой, роде наш красний,
Роде наш прекрасний,
Не цураймося, признаваймося,
Не багацько ж нас є.
А перший цвіточок – то рідная мати,
Хорошенько цвіте…
А другий цвіточок – то рідний батько,
Батечко, добре росте…
А третій цвіточок – то наша діти,
Гарні сини і доньки…

за матеріалами сайту unian.ua

12 травня 2022

Ar_Book - мобільний застосунок

На допомогу в навчанні пропонуємо ознайомитися з мобільним застосунком, який надихає учнів навчатись та пізнавати світ за допомогою технології доповненої реальності.

Докладніше за посиланням 📲


ЗАВАНТАЖУЙ ПРОСТО ЗАРАЗ


за матеріалами сайту: Ar_Book

10 травня 2022

День Європи. Історія та традиції свята в Європі та Україні

 

фото з сайту: novy.tv

Міжнародний День Європи...

У країнах Євросоюзу День Європи святкують 9 травня. Якщо точніше, то є дві дати у цього свята: 5 і 9 травня. Так вийшло тому, що саме 5 травня 1945 року була створена Рада Європи, міжнародна організація 46 держав-членів у європейському просторі. Мета Ради Європи — досягти більшої єдності між її членами для захисту та впровадження ідеалів і принципів, які є їх спільною спадщиною, і сприяння їх економічному та соціальному прогресу. 

Країни засновники ради Європи: Бельгія, Ірландія, Нідерланди, Данія, Італія, Норвегія, Франція,  Люксембург, Швеція та Велика Британія. 

Україна стала членом Ради Європи від 9 листопада 1995 року.

9 травня 1985 року на саміті Європейської ради в Мілані, дата 9 травня затверджена, серед інших офіційних символів ЄС, як День Європи, який вважається днем народження Європейського Союзу.

Саме тому День Європи прийнято святкувати 5 і 9 травня.

Як і коли святкують День Європи в Україні? 

Указом Президента України «Про День Європи» від 19 квітня 2003 р., «враховуючи стратегічний курс України на європейську інтеграцію», встановлено щорічно відзначати це день у третю суботу травня.

У 2022 році День Європи випадає на 21 травня.

Детальніше: https://novy.tv

Пропонуємо ознайомитися з іншими нашими публікаціями на цю тему:

06 травня 2022

МАЙЖЕ 1 300 ПІДРУЧНИКІВ І ПОСІБНИКІВ ЕЛЕКТРОННОЇ ШКІЛЬНОЇ БІБЛІОТЕКИ МОЖНА ЗАВАНТАЖИТИ В ОДИН ДОТИК


Електронна бібліотека на порталі Державної наукової установи «Інститут модернізації змісту освіти» налічує 1288 підручників і посібників.
На сайті доступні електронні версії підручників для закладів загальної середньої освіти з 1-го до 11-го класу – з усіх предметів,  різних видань, для корінних народів, національних меншин та осіб з особливими освітніми потребами. Завдяки QR-коду вчителі та учні можуть за лічені секунди знайти необхідні підручники.
В електронній бібліотеці ІМЗО є двомовні словники, посібники серії «Шкільна бібліотека», навчально-методичні матеріали для педагогічних працівників. Також можна знайти навчальну літературу для роботи з учнями, які мають особливі освітні потреби; підручники та посібники для здобувачів професійної (професійно-технічної) освіти.
Для пошуку підручника потрібно просканувати за допомогою смартфона QR-код та перейти за посиланням. Далі необхідно обрати клас, предмет і власне підручник.
Нагадаємо, український виробник обладнання для закладів освіти надає вчителям, учням та їхнім батькам вільний доступ до свого програмного продукту.

за матеріалами сайту mon.gov.ua

05 травня 2022

Вибухонебезпечний предмет, що робити?

Щоб завжди бути готовим до надзвичайних ситуацій, пропонуємо переглянути комікс та відеороліки про вибухонебезпечні предмети







Для ознайомлення з видами мін пропонуємо переглянути статтю (натисніть на назву)




Особливості співпраці вчителя та батьків учнів під час освітнього процесу в умовах війни

Пропонуємо Вашій увазі відеолекцію дитячої психологині Благодійного фонду «Карітас-Київ» Наталії Сиротич.

Стійкість, любов і активність - як три важливих кити поведінки батьків у спілкуванні з дитиною під час війни. У своїй лекції психологиня Наталія Сиротич дає корисні поради щодо дитячо-батьківських стосунків та комунікації батьків із педагогами. А разом з тим ділиться п’ятьма мовами любові, якими можемо говорити для побудови й зміцнення будь-яких стосунків.

Відео створене для Державної служби якості освіти України в межах ініціативи «Система забезпечення якості освіти», що впроваджується в межах проєкту «Супровід урядових реформ в Україні» (SURGe). «Супровід урядових реформ в Україні» (SURGe) є проєктом міжнародної технічної допомоги, що реалізується компанією Alinea International та фінансується Урядом Канади. 




Як говорити з дітьми про війну

 На допомогу вчителям та батькам пропонуємо відео 

"Як говорити з дітьми про війну..."

Педагог в очах дитини - освічений та відповідальний дорослий. Саме тому вчителеві важливо транслювати впевненість і не закріпити після свого уроку в учнів негативних реакцій та емоцій. Історик Олександр Войтенко у своїй відеолекції дає педагогам слушні поради, як їм говорити з дітьми про війну та ділиться із вчителями готовими меседжами, які варто артикулювати на уроках.

Відео створене для Державної служби якості освіти України в межах ініціативи «Система забезпечення якості освіти», що впроваджується в межах проєкту «Супровід урядових реформ в Україні» (SURGe). «Супровід урядових реформ в Україні» (SURGe) є проєктом міжнародної технічної допомоги, що реалізується компанією Alinea International та фінансується Урядом Канади.



26 квітня 2022

Міжнародний день пам'яті Чорнобиля


36 років тому в ніч на 26 квітня сталася Чорнобильська катастрофа, яка змінила життя мільйонів людей.
26 квітня - Міжнародний день пам'яті Чорнобиля. По всій планеті знають про дату 26 квітня 1986 року, коли сталася страшна аварія на Чорнобильській атомній електростанції. Це - найпотужніша і найбільша катастрофа, яку коли-небудь спричиняв мирний атом. Через тридцять років після аварії ООН проголосила 26 квітня Міжнародним днем пам'яті Чорнобиля. Ця подія - нагадування про небезпеку використання атомної енергетики, про героїзм ліквідаторів аварії, про наслідки, які ця катастрофа принесла довкіллю та людям.

Також в пам'ять про трагічні події 26 квітня 1986 року було засновано Міжнародний день пам'яті жертв радіаційних аварій та катастроф. Аварія на четвертому енергоблоці ЧАЕС - найстрашніша техногенна катастрофа людства. Вона завдала лиха не лише Україні, але й іншим сусіднім країнам.

за матеріалами сайту tsn.ua


Пам'ятаємо про кожного ліквідатора, жертву 

і не допустимо нової трагедії!

19 квітня 2022

Посттравматичний стресовий розлад

Як вчителям працювати в умовах війни: Державна служба якості освіти підготувала серію відеолекцій для психологічної підтримки педагогів

Державна служба якості освіти у співпраці з ініціативою «Система забезпечення якості освіти», що впроваджується в межах проєкту «Супровід урядових реформ в Україні» (SURGe), підготували серію відеолекцій про те, як педагогам працювати в умовах війни. 

Війна є травмівною подією, що викликає відчуття безпорадності й незахищеності, впливаючи на мислення людини та її ставлення до світу, спричиняючи хронічні стресові розлади. Це, безперечно, складний час і для вчителів, які попри стрес та небезпеку продовжують проводити заняття у дистанційному режимі, і для дітей, частина з яких були змушені покинути свої домівки. 

“В умовах війни педагогам, як ніколи, потрібна підтримка психологів, – поради, як працювати з дітьми та як самим справлятись із стресом. Адже якість освіти сьогодні багато в чому залежить від того, наскільки вчитель розуміє процеси, що відбуваються з учнями, уміє аналізувати, як втрата рідних, вимушене переселення та інші психологічні травми впливають на їхню здатність навчатися,” – зазначив Голова Державної служби якості освіти Руслан ГУРАК.

Серія відеолекцій складається з 11 тем, у яких психологи-практики, гештальт-терапевти, які працюють із травмами війни з 2014 року, дають відповіді на питання, як:

  • проводити уроки під час війни;
  • говорити з дітьми про війну та її новини;
  • допомогти дитині пережити втрату;
  • допомогти учням розуміти і виражати свої емоції;
  • створити безпечний простір на онлайн-уроці;
  • не допустити на уроці конфлікту.

Перша лекція присвячена темі посттравматичного стресового розладу. У відео психологиня, когнітивно-поведінкова консультантка, голова ГО “Центр медіації “Простір Порозуміння” Ольга Шевчук розповідає, що таке ПТСР, якими є його симптоми, та ділиться простими методиками і вправами для самодопомоги у стресовій ситуації та панічній атаці.

Відео створене для Державної служби якості освіти України в межах ініціативи «Система забезпечення якості освіти», що впроваджується в межах проєкту «Супровід урядових реформ в Україні» (SURGe). «Супровід урядових реформ в Україні» (SURGe) є проєктом міжнародної технічної допомоги, що реалізується компанією Alinea International та фінансується Урядом Канади. 

Голодомор - невиплакані сльози

Щороку в четверту суботу листопада Україна вшановує пам’ять жертв Голодомору 1932–1933 років і масових штучних голодів 1921–1923 і 1946–1947...