З історії виникнення бібліотек

  Алчевська Христина Данилівна

Алчевська Христина Данилівна [04(16).04.1841, м. Борзна, тепер Чернігівська обл. – 02(15).08.1920, м. Харків] – український педагог, письменниця, бібліограф, громадський діяч.

Самостійно здобула освіту. Організувала в Харкові Товариство грамотності, першу громадську бібліотеку (нині ХДНБ ім. В.Г. Короленка). Бібліографічна. діяльність Алчевської пов'язана з жіночою недільною школою у Харкові, яку вона заснувала. (1862). У школі в різні часи здобули освіту 17 тис. неграмотних людей. До роботи в школі були залучені разом з учителями відомі науковці Харкова, вчені: М. Бекетов, Д. Багалій, В. Данилевський та ін.

Надзвичайно важливим аспектом її діяльності як педагога було вивчення читацьких інтересів та запитів. Алчевська зробила вагомий внесок у методику та методологію бібліографії. Це був перший в Україні та Росії досвід вивчення читацьких інтересів і складання бібліографії на його основі. Алчевська  очолила авторський колектив з укладання тритомного критико-бібліографічного покажчика літератури «Что читать народу?» (1884–1906), який витримав 17 перевидань. У ньому подано понад 4 тис. рецензій, відгуків, анотацій близько 80 авт. – учителів, викладачів і читачів на твори рос., укр. та зарубіжної літератури. Христина Данилівна склала найбільшу частину покажчика – літературну, в якій розглянуто 1680 видань. В усіх трьох томах для зручності вміщено алфавітні покажчики назв книг і прізвищ авторів. Крім того, в першому і другому томах вміщено «Каталоги книг народно-шкільних бібліотек». Х. Алчевська організувала підготовку тритомного посібника «Книга взрослых», що протягом 1899–1917 рр. витримав 40 видань.

Більш докладно за посиланням  📖

Матеріал підготувала Праута А.Ф.

Українські книги-ювіляри 2021

 

Матеріал підготувала Праута А.Ф.

Гра-книжковий мільйонер "Сучасні дитячі письменники"

Пропоную вам перевірити свою ерудицію. Перейдіть за посиланням та пограйте в гру "Сучасні дитячі письменники" 🔖

матеріал підготувала Назаренко А.С.

Оксана Іваненко

 

фото з сайту http://surl.li/qqbl

Окса́на Дмитрівна Іване́нко — українська дитяча письменниця та перекладачка, якій 13 квітня 2021 року виповнилось 115 років із дня народження.

Відома казкарка почала свою творчу діяльність саме в той важкий період для української дитячої літератури, коли противники казки активно заперечували важливість впливу казкової прози на виховання радянських громадян. Але Оксана Іваненко невтомно писала казки, завжди була в пошуку нових ідей.

«Пишучи казку, я перевтілювалась абсолютно, жила мріями моїх героїв: пташок, комах, кисличок, берізки, верби. Я вже не могла думати про щось інше», – визнавала письменниця, чиї казки позначені науковою фантастичністю.

Відео з сайту https://www.facebook.com/100006625446360/videos/2933588296871990/

ТВОРЧІСТЬ:

http://surl.li/qqbl

Друкувалася з 1925 року. За роки літературної діяльності видала велику кількість книжок для дітей та юнацтва:

• «Майка та жабка» (1930);
• «Дитячий садок» (1931);
• «Черевички» (1933);
• «Лісові казки» (1934);
• «Великі очі» (1936);
• «Джмелик» (1937);
• «Три бажання» (1940);
• «Куди літав журавлик» (1947);
• «Казки» (1958).

Авторка повістей:

• «Друкар книжок небачених» (1947, про Івана Федоровича);
• «Рідні діти» (1951);
• «Богдан Хмельницький» (1954);
• «Великий шум» (1967).

Авторка романів:

• «Тарасові шляхи» (1961, перші дві частини вийшли 1939; про Тараса Шевченка);
• «Марія» (1973, 1977, 1986, 1988; про Марка Вовчка).

Іваненко багато працювала в галузі художнього перекладу українською мовою. Серед перекладених творів:

• «Тургенєв» Андре Моруа — книга про Івана Тургенєва та російську культуру 19 сторіччя з європейського погляду. Цей переклад вийшов 1977 року значно раніше російського;
• «Малахітова шкатулка» Павла Бажова — з російської (1979);.
• «Сліпий музикант», «Діти підземелля» Володимира Короленка — з російської;
• Казки Ганса Крістіана Андерсена — з данської;
• Казки братів Грімм — з німецької.

Автор сценарію фільму «Гірська квітка» (1937), поставленому В. Т. Артеменком в Одесі.

Авторка книги спогадів «Завжди в житті» (1985).

Її твори видано п'ятитомником «Твори» (т. 1—5, 1984—1994).

НАГОРОДИ:

Лауреат літературної премії імені Лесі Українки (1974; за повість «Рідні діти», роман «Тарасові шляхи» та «Лісові казки»). Лауреат Шевченківської премії (1986; за книгу «Завжди в житті»).

Нагороджена орденом Дружби народів, трьома орденами «Знак Пошани», медалями

АУДИОКАЗКИ:

матеріал підготувала Назаренко А.С.

Відомі астрономи

 

Миколай Коперник (1473—1543) — видатний астроном, польсько-німецького походження. Більшості людей він відомий тим, що створив «Геліоцентричну систему», згідно з якою, Сонце розташовується в центрі, а всі планети обертаються навколо нього. Більш докладніше за посиланням 📖

Галілео Галілей є одним із найяскравіших дослідників і мислителів свого часу. Він заклав основи таких наук, як механіка, фізика й астрономія, а також став підтримувати ідеї іншого великого вченого Миколая Коперника. Галілей зробив низку відкриттів, через які піддавався гонінням із боку церкви оскільки був запідозрений у єресі. 

Більш докладніше за посиланням 📖

Матеріал підготувала Праута А.Ф.

Всесвітній день авіації та космонавтики

12 квітня відзначають Всесвітній день авіації та космонавтики та День працівників ракетно-космічної галузі України.

60 років потому вперше людина здійснила політ у космос - Юрій Гагарін.

Дуже важливу роль відіграв у цьому наш земляк (дитинство пройшло в місті Ніжині), основоположник практичної космонавтики, вчений у галузі ракетобудування та космонавтики, конструктор - Сергій Павлович Корольов (1907-1966)

Також пропонуємо переглянути іншу статтю на цю тему за посиланням 🔖

Матеріал підготувала Назаренко А.С.

Методичні посібники (надходження 2021 року)

 Увага! До бібліотеки надійшли нові методичні посібники для вчителів 3-4 класів. 

Електронні версії для ознайомлення за посиланнями:

1. Навчально-методичний посібник «Нова українська школа: освітній простір учня початкової школи» (авт. Цимбалару А.Д.)
2. Навчально-методичний посібник «Нова українська школа: розвиток критичного мислення в учнів початкової школи» (авт. Пометун О.І.)
3. Навчально-методичний посібник «Нова українська школа: теорія і практика формування емоційного інтелекту в учнів початкової школи» (авт. Котик Т.М.)
4. Навчально-методичний посібник «Нова українська школа: використання інформаційно-комунікаційних технологій у 3-4 класах закладів загальної середньої освіти» (авт. Гущина Н.І.)
5. Навчально-методичний посібник «Нова українська школа: організація взаємодії з батьками учнів початкової школи» (авт. Бабко Т.М., Банах О.В., Вознюк А.В., Коломоєць Г.А., Кудрик Л.Г., Мельник О.М.)
6. Навчально-методичний посібник «Нова українська школа: теорія і практика формувального оцінювання у 3-4 класах закладів загальної середньої освіти» (авт. Фідкевич О.Л., Богданець-Білоскаленко Н.І.)
7. Навчально-методичний посібник «Нова українська школа: розвиток читацької компетентності в учнів початкової школи в системі інтегрованого навчання» (авт. Старагіна І.П., Терещенко В.М., Панченков А.О.)
8. Навчально-методичний посібник «Нова українська школа: методика навчання англійської мови у 1-2 класах закладів загальної середньої освіти на засадах компетентнісного підходу» (авт. Карпюк О.Д.)
9. Навчально-методичний посібник «Нова українська школа: методика навчання англійської мови у 3-4 класах закладів загальної середньої освіти на засадах компетентнісного підходу» (авт. Карпюк К.Т.)
10. Навчально-методичний посібник «Нова українська школа: методика навчання інтегрованого курсу «Я досліджую світ» у 3-4 класах закладів загальної середньої освіти на засадах компетентнісного підходу» (авт. Гільберг Т.Г., Тарнавська С.С., Хитра З.М., Павич Н.)
11. Навчально-методичний посібник «Нова українська школа: методика навчання математики у 3-4 класах закладів загальної середньої освіти на засадах інтегративного і компетентнісного підходів» (авт. Скворцова С.О., Онопрієнко О.В.)
12. Навчально-методичний посібник «Нова українська школа: методика навчання інтегрованого курсу «Мистецтво» у 3-4 класах закладах загальної середньої освіти на засадах компетентнісного підходу» (авт. Масол Л.М.)

А також інші посібники для 1-2 класів за посиланням 🔖

Ласкаво просимо завітати за посібниками до бібліотеки!

Матеріал підготувала Назаренко А.С.

Презентація нових книг

В березні 2021 року до нашої бібліотеки надійшли дві цікаві книжки "Це зробила вона" та "Це теж зробила вона"

відео використано з сайту https://inlnk.ru/q6KvV

Ці ілюстровані книжки для дітей і підлітків, батьків та вчителів. Книжки-картинки створені в співпраці 120 творців ілюстрацій і текстів, Національного демократичного інституту та Видавництва «Видавництво».

Обкладинка книги виконана як трафарет з написами «Це зробила вона» і «Дівчата можуть усе». Її вихід супроводжувався кампанією в соціальних мережах з хештегами #ЦеЗробилаВона, #ДівчатаМожутьУсе.

Список деяких героїнь, а також авторок/авторів ілюстрацій і текстів «Це зробила вона»

Сторінки	Героїня	Ілюстраторка/ілюстратор	Авторка/автор тексту
6-7	Анна Ярославна	Павло Півень	Марія Хімич
22-23	Наталія Кобринська	Анна Іваненко	Маркіян Камиш
28-29	Леся Українка	Євгенія Гайдамака	Тамара Гундорова
30-31	Соломія Крушельницька	Світлана Балух	Галина Вдовиченко
46-47	Антоніна Прихотько	Надія Кушнір	Ірина Вікирчак
58-59	Єлизавета Аветівна Шахатуні	Олександра Промська	Ярослава Литвин
74-75	Софія Караффа-Корбут	Наталія Сойко	Петро Яценко
86-87	Ганна Єльська	Наталія Левицька	Юлія Смаль
90-91	Гайдемарі Стефанишин-Пайпер	Тарас Сусак	Олександра Орлова
96-97	Яна Клочкова	Женя Васильєва	Альона Жук

матеріал підготувала Назаренко А.С.

Фільм "Земля" О. Довженка

8 квітня 1930 року у Харкові відбулася прем'єра фільму Олександра Довженка «Земля», який у 1958 році на Всесвітній виставці в Брюсселі був включений міжнародним журі до списку 12 найкращих фільмів усіх часів.

У 1926 році Довженко прийшов у кіно: його дебютні режисерські роботи «Вася-реформатор», «Ягідки-кохання», «Сумка дипкур'єра» не справили великого враження, але завдяки підтримці директора Одеської кінофабрики Павла Нечеса, який розгледів потенціал майбутнього майстра, він продовжив працювати.

Знімаючи фільм «Земля», Довженко по суті виконував партійне замовлення і мав показати успіхи колективізації.

Олександр Довженко під час зйомок стрічки «Земля»

В Україні стрічку заборонили 17 квітня 1930 року. А в Європі стрічка «Земля» була прийнята схвально, хоча й вважалася пропагандистською. У 1930 році вона була визнана найкращим іноземним фільмом Національною радою кінокритиків США, а у 1958 році на Всесвітній виставці у Брюсселі (Бельгія) за результатами опитування 117 критиків і кінознавців з 26 країн світу увійшла у число 12 найкращих фільмів всіх часів і народів. 8 грудня 2015 року «Земля» увійшла до списку світових шедеврів світового кінематографу, складеного ЮНЕСКО.

Більш докладно за посиланням 🔖

В бібліотеці можна взяти прочитати книгу О. Довженка

Матеріал підготувала Праута А.Ф.

Всесвітній День здоров'я

 Інвестуючи в здоров’я – ми інвестуємо в своє майбутнє

https://inlnk.ru/rPL3p

«Доброго здоров’я!» – так вітаються наші співвітчизники, а коли прощаються кажуть «Бувайте здорові!» , тобто бажають здоров’я і практично ніколи не замислюються скільки сенсу закладено у цих словах.

7 квітня, щорічно відзначають Всесвітній день здоров'я, починаючи з 1950 року, саме тоді було засновано Всесвітню організацію охорони здоров'я в рамках ООН (ВООЗ). Мета святкування — підкреслити важливість здоров'я кожної людини і людства в цілому. У наш час здоров'я — це не відсутність хвороб, а фізична, психологічна, соціальна гармонія людини, її доброзичливе ставлення як до інших людей, так і до навколишнього середовища. Згідно з даними вчених, здоров'я залежить від багатьох чинників: більше ніж на 50% воно обумовлено способом життя людини, близько 40% — соціальними й природними умовами життя, 10% становить спадковість. Геніальний лікар і філософ Давнього світу Гіппократ стверджував, що яка діяльність людини, такою вона і є, такі і її хвороби. Висновок такий — необхідність вести здоровий образ життя була актуальною як в стародавньому світі, так і сьогодні, тому що він (здоровий образ) — є однією з найвагоміших умов та чинників формування, збереження і зміцнення здоров'я навіть у складних екологічних і соціально-економічних умовах, забезпечує високу працездатність, добре самопочуття, ефективну адаптацію до змін довкілля. ВОЗ присвячує кожен щорічний Всесвітній день здоров'я будь-яким темам і проводить різні пропагандистські заходи, як в цей день, так і тривалий час після 7 квітня. Зокрема, їм приділяють увагу Генеральний секретар ООН і Генеральний директор ВОЗ в своїх щорічних посланнях, присвячених цьому дню.

Нинішній рік оголошений Міжнародним роком медико-санітарних і соціальних працівників на знак поваги і вдячності працівникам медичної та соціальної сфер за їх наполегливу самовіддану працю в боротьбі з пандемією COVID-19. У цьому році ВООЗ проведе кампанію під гаслом «Захищати. Допомагати. Об'єднувати зусилля».

МОЗ України представило рекомендації зі здорового харчування. Докладніше за посиланням 📖

Матеріал підготували: Назаренко А.С., Праута А.Ф.

Письменники-іменинники квітня

 

За матеріалами Менської публічної бібліотеки