Цікаві факти про кожну область України

Пропонуємо вам переглянути три цікавих факти про кожну область України.

Книга-ювіляр: Дж. Родарі "Пригоди Цибуліно".

70 років із дня написання виповнюється відомому казковому оповіданню італійського письменника Джані Родарі "Пригоди Цибуліно" (інколи перекладають, як Чіполліно). Автор написав твір у 1951 році. Українською мовою (тільки через 10 років) казку переклав Анатолій Іллічевський у 1961 році. Отже , у казки два ювілеї в цьому році! Це - 70 років, від дня написання автором та 60 років, як переклали на українську мову.

Оповідання розповідає про пригоди казкових овочів, про боротьбу Цибуліно та його друзів проти принца Лимона та синьйора Помідора.

Цю книгу можна взяти у ліцейній бібліотеці

Пропонуємо прочитати повністю текст казки у перекладі на українську Анатолія Іллічевського (1961 рік) за посиланням 📖

Також пропонуємо прослухати аудіоказку, а потім перевірити свої знання, відповівши на запитання вікторини. Для цього потрібно перейти за посиланням ☑❓👀

Ірина Жиленко - поетка-шістдесятниця

1941, 28 квітня – в Києві народилася Ірина Жиленко, поетка з кола шістдесятників, авторка більше 20 поетичних збірок, лауреат Шевченківської премії та премії Василя Стуса. Отже, сьогодні, 80-та річниця від дня народження поетеси.

Ірина Жиленко (28.04.1941-03.08.2013)

Дитинство Іраїди (таким було офіційне ім’я поетки) пройшло на Черкащині, у Звенигороді. Туди її віддали батьки до родичів, ховаючи від війни. Батьки загинули, а дівчинка виростала у прийомній родині.

Після війни Жиленко повернулася до Києва. Важко переживала несприйняття однокласниками її україномовності, горнулася до вчительки української мови та літератури Діни Іванівни Попель, яка її підтримувала і заохочувала до творчості. Перший вірш Ірина Жиленко написала у вісім років. А у вісімнадцять перші публікації з’явилися у газеті «Київська правда» – з передмовою Валентина Лагоди.

Після закінчення вечірньої середньої школи працювала вихователькою дитсадка, паралельно вступивши на вечірнє відділення філологічного факультету Київського державного університету імені Т.Г.Шевченка.

Брала активну участь у роботі осередків українського відродження Києва 1960-х. Професійно займалась вокалом в університетській оперній студії та аматорському хорі «Жайворонок» при Київській консерваторії, танцювала у «Веснянці», гарно малювала. Ірині Жиленко пропонували перейти з університету до консерваторії.

Тоді ж вона зблизилася з колом шістдесятників. Була членом Клубу Творчої молоді, Спілки письменників України, виступала на літературних вечорах. Товаришувала з Аллою Горською, Опанасом Заливахою, Михайлиною Коцюбинською, Василем Симоненком, Василем Стусом, Іваном Світличним, Євгеном Сверстюком та іншими.

У 1962 році на літературному вечорі у Спілці письменників познайомилася з Володимиром Дроздом. Через три дні вони подали заяву – і прожили в любові і гармонії більше сорока років. Виховали двох дітей: Орися - кандидат богослов’я, історик, Павло – фахівець в ІТ-сфері. Ірина Жиленко пережила чоловіка на десять років.

У роки репресій над інакодумцями родина Дроздів-Жиленко зазнала утисків: Володимира Дрозда на три роки було мобілізовано в армію, Ірину Жиленко звільнили з роботи, позбавили житла, їхні твори ніхто не хотів брати до друку.

Працювала у редакціях газет та журналів (газети «Вечірній Київ», «Молодь України», «Літературна Україна»), дебютувала 1965 року збіркою «Соло на сольфі», яка викликала гострі дискусії: від захоплення до звинувачення у «відірваності від життя» (у цьому Ірині Жиленко радянська критика дорікатиме весь час, бо замість оспівування трудових подвигів вона писала про просте життя, яке любила і яким його бачила). Натомість Євген Маланюк про збірку відгукувався так: «…вірші Жиленко звертали увагу свіжістю образів, неоклепаністю тематики і незалежністю тону».

З-під пера І. Жиленко вийшло близько двадцяти збірок віршів, творів для дітей, книги спогадів. За книгу віршів «Дівчинка на кулі» у 1987 році її вшановано літературною премією імені Володимира Сосюри; за збірку «Вечірка у старій винарні» у 1996 році присуджено Національну премію імені Тараса Шевченка.

Ірина Жиленко все життя писала щоденники. Вони лягли в основу її книги спогадів про шістдесятників «Homo feriens», яка побачила світ у 2011 році. Наступного року за цю книгу письменниця була удостоєна премії імені Василя Стуса.

Померла Ірина Жиленко 3 серпня 2013 року. Похована на Байковому кладовищі поряд із чоловіком. 

За матеріалами з сайту Український інститут національної пам'яті

матеріал підготувала Праута А.Ф.

Співець латини й України: Микола Зеров

 

(26.04.1890-03.11.1937)

26 квітня народився видатний український поет, перекладач, критик, історик літератури Микола Костянтинович Зерова. Пропонуємо вашій увазі цікаві факти із життя письменника.

Микола Зеров народився в мальовничому Зінькові на Полтавщині – землі, багатій на таланти. Його однокласником був Павло Губенко, у майбутньому письменник-гуморист Остап Вишня.

Рід Зерових мав козацьке коріння й дав Україні видатних синів. Брат Миколи Дмитро став ботаніком, академіком АН УРСР, Костянтин – гідробіологом, Михайло – поетом, відомим під псевдонімом Михайло Орест.

У роки громадянської війни й розрухи, вчителюючи в Баришівській соціально-економічній школі під Києвом, Микола Зеров здійснив найкращі переклади поезій Овідія, Катулла, Вергілія, Горація.

У 20 рр. Микола Зеров став професором і справжнім маестро викладацької справи, а також блискучим критиком і вченим-літературознавцем.

Поет і перекладач був справжнім новатором, бо упровадив нові віршові розміри, удосконалив гекзаметр та елегійний дистих.

Девізом митця був латинський вислів «До джерел!». Таку ж назву мав збірник його статей, таким поет бачив шлях нового українського мистецтва.

Микола Зеров був лідером поетичної школи київських неокласиків. Його однодумцями були Максим Рильський, Михайло Драй-Хмара, Освальд Бургардт, Павло Филипович.

Ми впізнаємо Миколу Зерова в образі критика Світозарова – персонажа роману Валер’яна Підмогильного «Місто».

Як і багато інших українських діячів культури, Микола Зеров був безпідставно репресований тоталітарним режимом. Та навіть у таборі на Соловках поет перекладав «Енеїду» Вергілія українською (на жаль, переклад не зберігся ).

Життя Миколи Зерова обірвалося 3 листопада 1937 року в урочищі Сандармох у Карелії . Та слово його живе! Щоразу, читаючи твори поета, ми йдемо до джерел. Більш докладно за посиланням 🔖

Любов’ю до науки Зерови завдячують педагогічному таланту батька. Костянтин Іраклійович Зеров був «из крестьянского звания», родом із Брянщини, однак закінчив Глухівський учительський інститут, викладав історію та географію у Зіньківській жіночій гімназії, згодом – був призначений інспектором народних шкіл. Саме він першим прищепив Миколі інтерес до античних мов і літератур, а ще – до географії та астрономії. І до літератури, оскільки сам писав «Рассказы для детей», які потім читав у родинному колі.

Цікаво, що сам батько як росіянин і чиновник Російської імперії розмовляв у родині російською і того ж вимагав від своїх дітей. Українську ж хвилю в родині підтримувала мама, Марія Яківна. «Мати — з дрібного землевласницького роду Яреськів — з-під Диканьки, роду козацького, але доказующого дворянство», - писав пізніше Зеров в автобіографії. Мама знала багато народних пісень, як козацьких, так і весільних, жартівливих, у розмовах із прислугою та місцевими селянами завжди переходила на «народну». А ще, за зізнанням самого Зерова, своєю «національною свідомістю» в дитинстві він зобов’язаний впливу зіньківського знайомого родини Андрія Лещенка та рідного дядька Петра Яреська.

Читати Микола навчився в 4 роки і з того часу став, як пізніше сам називав себе – «бібліофагом», пожирачем книг. У двокласній Зіньківській школі, куди його прийняли у 1898-му, його однокласником був іще один майбутній класик української літератури, Павло Губенко (Остапом Вишнею він стане у 20-х роках наступного століття). Більш докладно за посиланням 🔖

Матеріал підготувала Праута А.Ф.

Унікальні бібліотеки світу

 Пропонуємо переглянути інформацію про 8 унікальних бібліотек.

Матеріал підготувала Праута А.Ф.

Пригоди Барона Мюнхгаузена

 235 років виповнюється книзі-ювіляру

«Пригоди барона Мюнхгаузена» (нім. Die Abenteuer des Baron Münchhausen) — роман у новелах німецького письменника Рудольфа Еріха Распе, що вперше вийшла друком у 1786 році. 

Книга складається з фантастичних розповідей від імені головного героя — барона Мюнхгаузена, який дійсно жив у Німеччині на початку XVIII століття, потім служив у Російській імперії та повернувся згодом на батьківщину. «Пригоди барона Мюнхгаузена» засновані на низці анонімних текстів про пригоди барона, котрі були оброблені Еріхом Распе і кілька разів видавалися англійською мовою, включаючи різні історії. В 1786 році ці історії було об'єднано під назвою власне «Пригоди барона Мюнхгаузена». Німецький поет Ґотфрід Август Бюргер впродовж 1776—1779 років переклав твір Распе німецькою мовою, включивши до нього декілька оригінальних розповідей, які відтоді вважаються невід'ємною складовою «Пригод барона Мюнхгаузена».

Українською мовою книгу вперше було перекладено Григором Тютюнником і видано в 1981 році за переказом Корнія Чуковського. Оригінальна книга складається з 20-и оповідок Распе і 8-и Бюргера, тоді як адаптації для дітей упускають частину з них.

В основу небилиць, названих «Пригодами барона Мюнхгаузена», лягли оповіді реального барона Карла-Фрідріха-Ієроніма фон Мюнхгаузена, який дійсно проживав у Німеччині в XVIII столітті. Він був військовим, з 1737 служив у Російській імперії й воював із турками. У липні-серпні 1737 року Мюнхгаузен брав участь в облозі та штурмі Очакова (Миколаївська область України) під командуванням фельдмаршала герцога Мініха. В 1738 році він разом із герцогом брав участь у турецькій кампанії, у 1739 році вступив у чині корнета в Брауншвейзький кірасирський полк, командиром якого був герцог.

Повернувшись до свого маєтку в Німеччині, службу в Росії він не продовжував, через що в 1754 році був відрахований як особа, що самовільно залишила службу. Мюнхгаузен незабаром став відомий як дотепний оповідач мисливських анекдотів. Згодом в Нижній Саксонії ці анекдоти почали поширюватись як усні перекази та анонімні видання про пригоди барона «М-г-з-н». У 1761 році граф Рохус Фрідріх Лінар опублікував три історії, які він міг почути в Дарені, де жила сестра Мюнхгаузена, Анна фон Фрідаг. У 1781 році з'явилася «Мюнхгаузіада», автор якої залишився невідомим. Всі розповіді там були пов'язані однією сюжетною лінією — подорожжю барона до Константинополя.

Німецький геолог Рудольф Еріх Распе через крадіжку коштовностей втік у 1775 році до Англії. Там він обробив відомі йому історії про барона Мюнхгаузена і видав їх у 1781 та 1783 роках під назвою «Путівник для веселих людей», а в 1785 об'єднав раніше видані частини в єдиний твір. Власне «Пригоди барона Мюнхгаузена» з'явилися в 1786 році. При цьому деяких епізодів «Мюнхгаузіади» (наприклад, політ на ядрі), у книзі Распе не було, позаяк Распе вирішив, що вони будуть нецікаві англійським читачам. Їх додав німецький поет Ґотфрід Август Бюргер, який також обробив історії в художній манері та переклав їх німецькою мовою в 1776—1779 роках. У 1787 Бюргер додав цi iсторiї до варiанту Распе i розділив книгу на три частини: про пригоди барона в Росії, морські пригоди, та подорожі по світу. Та все ж автором книги про барона Мюнхгаузена прийнято вважати саме Рудольфа Еріха Распе.

Ознайомитись з текстом пропонуємо за посиланням 🔖

Аудіоказка українською мовою

Мультфільм 1972-1674 рр. можна подивитися за посиланням 🎬

Також існує декілька екранізацій цього твору:

• Пригоди барона Мюнхгаузена (фр. Les Aventures de baron de Munchhausen, 1911) — короткометражний фільм Жоржа Мельєса
• Походеньки Мюнхгаузена (рос. Похождения Мюнхгаузена, 1929) — мальований анімаційний фільм
• Барон Хвалько (чеськ. Baron Prášil, 1940)
• Мюнхгаузен (нім. Münchhausen, 1943)
• Барон Хвалько (чеськ. Baron Prášil, 1961) — фільм з елементами анімації
• Пригоди барона Мюнхгаузена (рос. Приключения барона Мюнхаузена, 1967) — ляльковий анімаційний фільм
• Нові пригоди барона Мюнхгаузена (рос. Новые приключения барона Мюнхаузена, 1972)
• Пригоди Мюнхгаузена (рос. Приключения Мюнхаузена, 1973—1995) — мальований анімаційний серіал
• Той самий Мюнхгаузен (рос. Тот самый Мюнхгаузен, 1979)
• Фантастичні пригоди легендарного барона Мюнхгузена (фр. Les Fabuleuses aventures du legendaire Baron de Munchausen, 1979) — мальований анімаційний фільм
• Таємниця селенітів (фр. Le Secret des Sélénites, 1982)
• Пригоди барона Мюнхгаузена (англ. The Adventures of Baron Munchausen, 1988)
• Мюнхгаузен в Росії (рос. Мюнхгаузен в России, 2006) — короткометражний мальований анімаційний фільм
• Нові, нікому невідомі пригоди барона Мюнхгаузена (рос. Новые, никому не известные, приключения барона Мюнхгаузена, 2007)
• Барон Мюнхгаузен (нім. Baron Münchhausen, 2012)

матеріал підготувала Назаренко А.С.

Тридцять п'ята річниця Чорнобильської катастрофи

 

Фото з сайту https://vl.nmc.dsns.gov.ua/ua/Ostanni-novini/82.html

Цьогоріч, 26-го квітня, минає 35 років, як на 4-му енергоблоці Чорнобильської атомної електростанції сталася катастрофа планетарного масштабу, яка є найбільшою за всю історію ядерної енергетики, як за кількістю загиблих і потерпілих від її наслідків людей, так і за економічним збитком. Відлуння цієї трагедії відчувається і зараз, а значить ми маємо гідно вшанувати тих, хто поклав своє життя або віддав своє здоров’я за те, щоб ми сьогодні могли спокійно жити і розбудовувати нашу власну державу.

Пам'ятник жертвам Чорнобильської катастрофи розташований у Чернігові на Алеї героїв, самий центр міста, поруч з Красною площею. Трагедія, що сталася 26 квітня 1986 р. на Чорнобильській атомній електростанції забрала життя багатьох Чернігівців.

Фото з сайту http://surl.li/rxmo

26 квітня – День Чорнобильської трагедії і Міжнародний день пам'яті жертв радіаційних аварій та катастроф, що був запроваджений у вересні 2003 року. Це день, який назавжди змінив історію Чорнобильської АЕС. День, який сколихнув увесь світ та змінив ставлення до використання мирного атома. День, який змінив долі сотень тисяч людей.

Аварія на ЧАЕС світовим співтовариством визнана  найбільшою техногенною катастрофою в історії людства.

«Чорнобиль» - слово, яке у кожного українця викликає сильні емоції. 35-ті роковини аварії на ЧАЕС можуть стати для всієї України та великої частини міжнародної спільноти потужним поштовхом для об'єднання зусиль.

Над подоланням наслідків Чорнобильської катастрофи зараз працюють понад 40 країн світу, які надають підтримку у ліквідації наслідків аварії та забезпеченні сталого розвитку і майбутнього територій, що зазнали радіаційного ураження внаслідок аварії. За ці десятки років ситуація навколо Чорнобильської станції та у зоні відчуження суттєво змінилася на краще, але багато питань ще не вирішено. Українці та увесь світ мають знати правду не лише про причини і наслідки аварії на ЧАЕС та їх ліквідацію, а й про сьогодення та майбутнє Чорнобильської зони відчуження (за матеріалами сайту https://vl.nmc.dsns.gov.ua/ua/Ostanni-novini/82.html)

Фото з сайту https://zoh9.blogspot.com/2021/04/35.html?m=1

16 маловідомих фактів про Чорнобиль

У бібліотеці існує виставка до Дня Чорнобильської трагедії (підготувала Праута А.Ф.)

Матеріал підготувала Назаренко А.С., Праута А.Ф.

Всесвітній день книг і авторського права

Фото з сайту http://surl.li/rpvm

Це один із знакових днів у нашому міжнародному календарі. Талант письменника - яскрава демонстрація духовного начала всього людства. Уміння висловити свої почуття і переживання, думки і образи, події і відносини, і багато чого, що так чи інакше зв’язується з людським світоглядом - справжній дар. Сказати і бути почутим, знайти розуміння і відгук у серцях вдячного читача - це мета будь-якого автора.

Дата святкування Всесвітнього дня книг та авторського права, який увійшов у міжнародний календар за рішенням ЮНЕСКО в 1995-му році - 23-е квітня. Вона вельми символічна для всієї нашої світової літератури. У цей день, до прикладу, покинули світ або прийшли в нього такі знамениті і відомі автори як Шекспір і Сервантес, Моріс Дрюон і Інка Гарсіласо де ла Вега, Мануель Мехіа Вальєхо і Володимир Набоков, X. Лакснесс і Дж. Пла.

На щорічній Генеральній конференції ЮНЕСКО 1995-го року, що проходила тоді в столиці Франції Парижі, було прийнято рішення заснувати не тільки це всесвітне свято. Була заснована і Премія Всесвітньої організації ЮНЕСКО за пропаганду кращих ідеалів толерантності і терпимості в дитячій і юнацькій літературі.

Книга - це незамінний носій інформації. Завдяки книгам ми не тільки отримуємо простий і зрозумілий доступ до ідей і знань, моральних і духовних цінностей, ми торкаємося до справжніх творчих досягнень та розумінню краси нашого людства. У світі багатого культурного різноманіття, саме книга є певним вікном у просторі і часі, що відкриває перед нами різні цивілізації і соціальні культури, історичні повороти і неминучий прогрес.

За матеріалами сайту DilovaMova.com

Всі ми знаємо про користь читання книг як для дорослих, так і для дітей. Навіть відомий Ілон Маск читає літературу і як ніхто інший знає про її вплив на розвиток особистості та бізнес можливостей. Сьогодні, у Всесвітній день книги та авторського права, ми підготували для вас 8 порад, які допоможуть правильно читати книги та отримувати від читання ще більше користі.

1. Знайомтеся з літературою різних жанрів.
2. Використовуйте різні формати книг.
3. Вибирайте книги правильно.
4. Обмірковуйте прочитане.
5. Обговорюйте книги.
6. Перетворіть читання в повсякденну звичку.
7. Застосовуйте аналітичний метод читання.
8. Навчіться швидко читати.

https://m.facebook.com/watch/?v=2106745242889567&_rdr

І наостанок, настанова від К.Паустовського: “Читайте! Читайте! Читайте! Читайте не поспішаючи, щоб не втратити жодної краплі коштовного змісту книги. Читайте! Нехай не буде жодного дня, коли б ви не прочитали хоча б однієї сторінки з нової книги!”

Вдалого читання!

Міжнародний день Матері-Землі

фото з сайту https://inlnk.ru/WDNKX

22 квітня щорічно відзначається Міжнародний день Матері -Землі (англ. International Mother Earth Day, ісп. Día Internacional de la Madre Tierra, фр. Journee internationale de la Terre nourriciere). Встановлено Генеральною Асамблеєю ООН в 2009 році. Генеральна Асамблея звертає увагу на те, що свято День Землі вже щорічно відзначається в багатьох країнах.

День Землі (англ. Earth Day) — назва, яку використовують щодо різних заходів, що їх проводять навесні з метою спонукати людей бути уважнішими до тендітного і вразливого довкілля планети Земля.

Є два основні періоди проведення Днів Землі — у березні (ближче до весняного рівнодення) і Міжнародний день Матері-Землі — 22 квітня. Крім того, окремі активісти й ініціативні групи планують і проводять заходи до Дня Землі ближче до моменту літнього сонцестояння, щоб максимально використовувати теплу погоду і вільний час людей.

 відео з сайту https://inlnk.ru/q138z

В Україні ще відзначають День Довкілля - відзначається щорічно в третю суботу квітня. в цьому році він був 18 квітня.

Матеріал підготували Назаренко А.С., Праута А.Ф.

10 геніальних винаходів Леонардо да Вінчі

 Леонардо да Вінчі, можливо, був найвидатнішим винахідником в історії, але в його час були настільки слабкі технології, що всі начерки генія залишилися в кращому разі на папері. Да Вінчі малював ескізи та діаграми своїх пристроїв і зберігав нотатки. Але або у нього не виникало бажання втілювати їх в реальність, або не вистачало коштів. У результаті, за життя да Вінчі практично жодний з його винаходів не побачив світло. Та й дізналися про праці геніального винахідника тільки після його смерті, оскільки він ніколи не виносив свої нотатки на публічне обговорення.

Рукопис Леонардо да Вінчі, фото з сайту http://surl.li/rfsa

І це неймовірно сумно, тому що конструкторські навички да Вінчі набагато випередили свій час. Якби вони були втілені в реальні винаходи, хто знає, може бути революція у світі техніки сталася б куди раніше. З іншого боку, багато з ескізів да Вінчі неможливо було реалізувати за допомогою інструментів 15-16 століття. Зате у 21 столітті багато інженерів із задоволенням взялися за реалізацію проектів да Вінчі і з'ясували, що ті дійсно працюють.

Щоб дізнатися про 10 геніальних винаходів більш докладніше, перейдіть за посиланням 🔖 

Матеріал підготувала Праута А.Ф.

Тест: упізнай 10 віршів з творчості українських класиків

фото з сайту http://surl.li/rfqr

Це вам не шкільна програма, з якої всі добре пам’ятають «Садок вишневий коло хати». Як добре ви знаєте твори видатних українських поетів? Чи впізнаєте рядки з віршів, що стали знаковими для творчості класиків?

Пропонуємо вам непростий, але цікавий тест для самоперевірки. І часом варто довіритися інтуїції, яка дозволить упізнати в цитатах особливий стиль автора.

Пройти тест можна за посиланням 🔖

Тест: закінчи 10 українських приказок про книги

 

Книга – джерело мудрості. Людину, яка змалечку багато читає, легко упізнати за вмінням висловлюватися, ерудицією, послідовним викладенням думок. Перевір себе – чи добре ти знаєш народні приказки про книжки? Прочитай першу частину приказки і підбери за змістом правильне закінчення вислову.

Щоб пройти тест перейдіть за посиланням 📕

Матеріал підготувала Назаренко А.С.

Випускникам

 ЗНО з англійської: ресурси для підготовки | Green Country Journal 

Матеріал знайдете за посиланням 📕

Онлайн курси для підготовки до ЗНО за посиланням 📕

Правила прийому до всіх вишів України за посиланням 📕

Матеріал підготувала Назаренко А.С.

З історії виникнення бібліотек

  Алчевська Христина Данилівна

Алчевська Христина Данилівна [04(16).04.1841, м. Борзна, тепер Чернігівська обл. – 02(15).08.1920, м. Харків] – український педагог, письменниця, бібліограф, громадський діяч.

Самостійно здобула освіту. Організувала в Харкові Товариство грамотності, першу громадську бібліотеку (нині ХДНБ ім. В.Г. Короленка). Бібліографічна. діяльність Алчевської пов'язана з жіночою недільною школою у Харкові, яку вона заснувала. (1862). У школі в різні часи здобули освіту 17 тис. неграмотних людей. До роботи в школі були залучені разом з учителями відомі науковці Харкова, вчені: М. Бекетов, Д. Багалій, В. Данилевський та ін.

Надзвичайно важливим аспектом її діяльності як педагога було вивчення читацьких інтересів та запитів. Алчевська зробила вагомий внесок у методику та методологію бібліографії. Це був перший в Україні та Росії досвід вивчення читацьких інтересів і складання бібліографії на його основі. Алчевська  очолила авторський колектив з укладання тритомного критико-бібліографічного покажчика літератури «Что читать народу?» (1884–1906), який витримав 17 перевидань. У ньому подано понад 4 тис. рецензій, відгуків, анотацій близько 80 авт. – учителів, викладачів і читачів на твори рос., укр. та зарубіжної літератури. Христина Данилівна склала найбільшу частину покажчика – літературну, в якій розглянуто 1680 видань. В усіх трьох томах для зручності вміщено алфавітні покажчики назв книг і прізвищ авторів. Крім того, в першому і другому томах вміщено «Каталоги книг народно-шкільних бібліотек». Х. Алчевська організувала підготовку тритомного посібника «Книга взрослых», що протягом 1899–1917 рр. витримав 40 видань.

Більш докладно за посиланням  📖

Матеріал підготувала Праута А.Ф.

Українські книги-ювіляри 2021

 

Матеріал підготувала Праута А.Ф.

Гра-книжковий мільйонер "Сучасні дитячі письменники"

Пропоную вам перевірити свою ерудицію. Перейдіть за посиланням та пограйте в гру "Сучасні дитячі письменники" 🔖

матеріал підготувала Назаренко А.С.

Оксана Іваненко

 

фото з сайту http://surl.li/qqbl

Окса́на Дмитрівна Іване́нко — українська дитяча письменниця та перекладачка, якій 13 квітня 2021 року виповнилось 115 років із дня народження.

Відома казкарка почала свою творчу діяльність саме в той важкий період для української дитячої літератури, коли противники казки активно заперечували важливість впливу казкової прози на виховання радянських громадян. Але Оксана Іваненко невтомно писала казки, завжди була в пошуку нових ідей.

«Пишучи казку, я перевтілювалась абсолютно, жила мріями моїх героїв: пташок, комах, кисличок, берізки, верби. Я вже не могла думати про щось інше», – визнавала письменниця, чиї казки позначені науковою фантастичністю.

Відео з сайту https://www.facebook.com/100006625446360/videos/2933588296871990/

ТВОРЧІСТЬ:

http://surl.li/qqbl

Друкувалася з 1925 року. За роки літературної діяльності видала велику кількість книжок для дітей та юнацтва:

• «Майка та жабка» (1930);
• «Дитячий садок» (1931);
• «Черевички» (1933);
• «Лісові казки» (1934);
• «Великі очі» (1936);
• «Джмелик» (1937);
• «Три бажання» (1940);
• «Куди літав журавлик» (1947);
• «Казки» (1958).

Авторка повістей:

• «Друкар книжок небачених» (1947, про Івана Федоровича);
• «Рідні діти» (1951);
• «Богдан Хмельницький» (1954);
• «Великий шум» (1967).

Авторка романів:

• «Тарасові шляхи» (1961, перші дві частини вийшли 1939; про Тараса Шевченка);
• «Марія» (1973, 1977, 1986, 1988; про Марка Вовчка).

Іваненко багато працювала в галузі художнього перекладу українською мовою. Серед перекладених творів:

• «Тургенєв» Андре Моруа — книга про Івана Тургенєва та російську культуру 19 сторіччя з європейського погляду. Цей переклад вийшов 1977 року значно раніше російського;
• «Малахітова шкатулка» Павла Бажова — з російської (1979);.
• «Сліпий музикант», «Діти підземелля» Володимира Короленка — з російської;
• Казки Ганса Крістіана Андерсена — з данської;
• Казки братів Грімм — з німецької.

Автор сценарію фільму «Гірська квітка» (1937), поставленому В. Т. Артеменком в Одесі.

Авторка книги спогадів «Завжди в житті» (1985).

Її твори видано п'ятитомником «Твори» (т. 1—5, 1984—1994).

НАГОРОДИ:

Лауреат літературної премії імені Лесі Українки (1974; за повість «Рідні діти», роман «Тарасові шляхи» та «Лісові казки»). Лауреат Шевченківської премії (1986; за книгу «Завжди в житті»).

Нагороджена орденом Дружби народів, трьома орденами «Знак Пошани», медалями

АУДИОКАЗКИ:

матеріал підготувала Назаренко А.С.

Відомі астрономи

 

Миколай Коперник (1473—1543) — видатний астроном, польсько-німецького походження. Більшості людей він відомий тим, що створив «Геліоцентричну систему», згідно з якою, Сонце розташовується в центрі, а всі планети обертаються навколо нього. Більш докладніше за посиланням 📖

Галілео Галілей є одним із найяскравіших дослідників і мислителів свого часу. Він заклав основи таких наук, як механіка, фізика й астрономія, а також став підтримувати ідеї іншого великого вченого Миколая Коперника. Галілей зробив низку відкриттів, через які піддавався гонінням із боку церкви оскільки був запідозрений у єресі. 

Більш докладніше за посиланням 📖

Матеріал підготувала Праута А.Ф.

Всесвітній день авіації та космонавтики

12 квітня відзначають Всесвітній день авіації та космонавтики та День працівників ракетно-космічної галузі України.

60 років потому вперше людина здійснила політ у космос - Юрій Гагарін.

Дуже важливу роль відіграв у цьому наш земляк (дитинство пройшло в місті Ніжині), основоположник практичної космонавтики, вчений у галузі ракетобудування та космонавтики, конструктор - Сергій Павлович Корольов (1907-1966)

Також пропонуємо переглянути іншу статтю на цю тему за посиланням 🔖

Матеріал підготувала Назаренко А.С.

Методичні посібники (надходження 2021 року)

 Увага! До бібліотеки надійшли нові методичні посібники для вчителів 3-4 класів. 

Електронні версії для ознайомлення за посиланнями:

1. Навчально-методичний посібник «Нова українська школа: освітній простір учня початкової школи» (авт. Цимбалару А.Д.)
2. Навчально-методичний посібник «Нова українська школа: розвиток критичного мислення в учнів початкової школи» (авт. Пометун О.І.)
3. Навчально-методичний посібник «Нова українська школа: теорія і практика формування емоційного інтелекту в учнів початкової школи» (авт. Котик Т.М.)
4. Навчально-методичний посібник «Нова українська школа: використання інформаційно-комунікаційних технологій у 3-4 класах закладів загальної середньої освіти» (авт. Гущина Н.І.)
5. Навчально-методичний посібник «Нова українська школа: організація взаємодії з батьками учнів початкової школи» (авт. Бабко Т.М., Банах О.В., Вознюк А.В., Коломоєць Г.А., Кудрик Л.Г., Мельник О.М.)
6. Навчально-методичний посібник «Нова українська школа: теорія і практика формувального оцінювання у 3-4 класах закладів загальної середньої освіти» (авт. Фідкевич О.Л., Богданець-Білоскаленко Н.І.)
7. Навчально-методичний посібник «Нова українська школа: розвиток читацької компетентності в учнів початкової школи в системі інтегрованого навчання» (авт. Старагіна І.П., Терещенко В.М., Панченков А.О.)
8. Навчально-методичний посібник «Нова українська школа: методика навчання англійської мови у 1-2 класах закладів загальної середньої освіти на засадах компетентнісного підходу» (авт. Карпюк О.Д.)
9. Навчально-методичний посібник «Нова українська школа: методика навчання англійської мови у 3-4 класах закладів загальної середньої освіти на засадах компетентнісного підходу» (авт. Карпюк К.Т.)
10. Навчально-методичний посібник «Нова українська школа: методика навчання інтегрованого курсу «Я досліджую світ» у 3-4 класах закладів загальної середньої освіти на засадах компетентнісного підходу» (авт. Гільберг Т.Г., Тарнавська С.С., Хитра З.М., Павич Н.)
11. Навчально-методичний посібник «Нова українська школа: методика навчання математики у 3-4 класах закладів загальної середньої освіти на засадах інтегративного і компетентнісного підходів» (авт. Скворцова С.О., Онопрієнко О.В.)
12. Навчально-методичний посібник «Нова українська школа: методика навчання інтегрованого курсу «Мистецтво» у 3-4 класах закладах загальної середньої освіти на засадах компетентнісного підходу» (авт. Масол Л.М.)

А також інші посібники для 1-2 класів за посиланням 🔖

Ласкаво просимо завітати за посібниками до бібліотеки!

Матеріал підготувала Назаренко А.С.

Презентація нових книг

В березні 2021 року до нашої бібліотеки надійшли дві цікаві книжки "Це зробила вона" та "Це теж зробила вона"

відео використано з сайту https://inlnk.ru/q6KvV

Ці ілюстровані книжки для дітей і підлітків, батьків та вчителів. Книжки-картинки створені в співпраці 120 творців ілюстрацій і текстів, Національного демократичного інституту та Видавництва «Видавництво».

Обкладинка книги виконана як трафарет з написами «Це зробила вона» і «Дівчата можуть усе». Її вихід супроводжувався кампанією в соціальних мережах з хештегами #ЦеЗробилаВона, #ДівчатаМожутьУсе.

Список деяких героїнь, а також авторок/авторів ілюстрацій і текстів «Це зробила вона»

Сторінки	Героїня	Ілюстраторка/ілюстратор	Авторка/автор тексту
6-7	Анна Ярославна	Павло Півень	Марія Хімич
22-23	Наталія Кобринська	Анна Іваненко	Маркіян Камиш
28-29	Леся Українка	Євгенія Гайдамака	Тамара Гундорова
30-31	Соломія Крушельницька	Світлана Балух	Галина Вдовиченко
46-47	Антоніна Прихотько	Надія Кушнір	Ірина Вікирчак
58-59	Єлизавета Аветівна Шахатуні	Олександра Промська	Ярослава Литвин
74-75	Софія Караффа-Корбут	Наталія Сойко	Петро Яценко
86-87	Ганна Єльська	Наталія Левицька	Юлія Смаль
90-91	Гайдемарі Стефанишин-Пайпер	Тарас Сусак	Олександра Орлова
96-97	Яна Клочкова	Женя Васильєва	Альона Жук

матеріал підготувала Назаренко А.С.

Фільм "Земля" О. Довженка

8 квітня 1930 року у Харкові відбулася прем'єра фільму Олександра Довженка «Земля», який у 1958 році на Всесвітній виставці в Брюсселі був включений міжнародним журі до списку 12 найкращих фільмів усіх часів.

У 1926 році Довженко прийшов у кіно: його дебютні режисерські роботи «Вася-реформатор», «Ягідки-кохання», «Сумка дипкур'єра» не справили великого враження, але завдяки підтримці директора Одеської кінофабрики Павла Нечеса, який розгледів потенціал майбутнього майстра, він продовжив працювати.

Знімаючи фільм «Земля», Довженко по суті виконував партійне замовлення і мав показати успіхи колективізації.

Олександр Довженко під час зйомок стрічки «Земля»

В Україні стрічку заборонили 17 квітня 1930 року. А в Європі стрічка «Земля» була прийнята схвально, хоча й вважалася пропагандистською. У 1930 році вона була визнана найкращим іноземним фільмом Національною радою кінокритиків США, а у 1958 році на Всесвітній виставці у Брюсселі (Бельгія) за результатами опитування 117 критиків і кінознавців з 26 країн світу увійшла у число 12 найкращих фільмів всіх часів і народів. 8 грудня 2015 року «Земля» увійшла до списку світових шедеврів світового кінематографу, складеного ЮНЕСКО.

Більш докладно за посиланням 🔖

В бібліотеці можна взяти прочитати книгу О. Довженка

Матеріал підготувала Праута А.Ф.

Всесвітній День здоров'я

 Інвестуючи в здоров’я – ми інвестуємо в своє майбутнє

https://inlnk.ru/rPL3p

«Доброго здоров’я!» – так вітаються наші співвітчизники, а коли прощаються кажуть «Бувайте здорові!» , тобто бажають здоров’я і практично ніколи не замислюються скільки сенсу закладено у цих словах.

7 квітня, щорічно відзначають Всесвітній день здоров'я, починаючи з 1950 року, саме тоді було засновано Всесвітню організацію охорони здоров'я в рамках ООН (ВООЗ). Мета святкування — підкреслити важливість здоров'я кожної людини і людства в цілому. У наш час здоров'я — це не відсутність хвороб, а фізична, психологічна, соціальна гармонія людини, її доброзичливе ставлення як до інших людей, так і до навколишнього середовища. Згідно з даними вчених, здоров'я залежить від багатьох чинників: більше ніж на 50% воно обумовлено способом життя людини, близько 40% — соціальними й природними умовами життя, 10% становить спадковість. Геніальний лікар і філософ Давнього світу Гіппократ стверджував, що яка діяльність людини, такою вона і є, такі і її хвороби. Висновок такий — необхідність вести здоровий образ життя була актуальною як в стародавньому світі, так і сьогодні, тому що він (здоровий образ) — є однією з найвагоміших умов та чинників формування, збереження і зміцнення здоров'я навіть у складних екологічних і соціально-економічних умовах, забезпечує високу працездатність, добре самопочуття, ефективну адаптацію до змін довкілля. ВОЗ присвячує кожен щорічний Всесвітній день здоров'я будь-яким темам і проводить різні пропагандистські заходи, як в цей день, так і тривалий час після 7 квітня. Зокрема, їм приділяють увагу Генеральний секретар ООН і Генеральний директор ВОЗ в своїх щорічних посланнях, присвячених цьому дню.

Нинішній рік оголошений Міжнародним роком медико-санітарних і соціальних працівників на знак поваги і вдячності працівникам медичної та соціальної сфер за їх наполегливу самовіддану працю в боротьбі з пандемією COVID-19. У цьому році ВООЗ проведе кампанію під гаслом «Захищати. Допомагати. Об'єднувати зусилля».

МОЗ України представило рекомендації зі здорового харчування. Докладніше за посиланням 📖

Матеріал підготували: Назаренко А.С., Праута А.Ф.

Письменники-іменинники квітня

 

За матеріалами Менської публічної бібліотеки