Захист мови - шлях до перемоги!

Міжнародний день рідної мови, який світ відзначає 21 лютого задля збереження лінгвістичного розмаїття. Українська мова є фундаментом національної ідентичності та невід’ємною частиною душі кожного громадянина. Наголошуємо про важливість державного статусу української мови та необхідність її захисту, адже багато мов у світі перебувають під загрозою зникнення. Потрібно активно використовувати рідне слово у повсякденні, плекаючи його кращу долю та передаючи наступним поколінням. Мова постає не лише як засіб спілкування, а як історична спадщина, що об’єднує минуле та сучасне нашого народу. Згідно з джерелами, дата 21 лютого була обрана тому, що саме цього дня щороку відзначається Міжнародний день рідної мови, засновницею якого є організація ЮНЕСКО.

Ця дата має глибоке історичне коріння:

• Вшанування пам'яті: Дату було обрано на знак пам'яті про події 21 лютого 1952 року в місті Дакка (нині Бангладеш).

• Захист мови: Тоді поліція розстріляла учасників мирної демонстрації — студентів, які виступали за визнання їхньої рідної мови бенгалі державною мовою країни.

• Ініціатива Бангладеш: Саме за пропозицією Бангладеш ЮНЕСКО на своїй 30-й сесії у 1999 році офіційно проголосила 21 лютого днем, присвяченим захисту мовного та культурного багатоманіття в усьому світі.

Це свято покликане спонукати народи та уряди берегти мову кожного народу як нематеріальний культурний спадок.

ЮНЕСКО допомагає народам зберігати їхню нематеріальну культурну спадщину, насамперед через заснування та офіційну підтримку Міжнародного дня рідної мови, який відзначається 21 лютого.

Зусилля організації спрямовані на такі ключові аспекти:

• Інституційне стимулювання: ЮНЕСКО виступає засновницею свята, яке має на меті спонукати уряди та населення всіх країн світу активно захищати й розвивати мови кожного народу, що існує на планеті.

• Визначення статусу мови: Організація офіційно визнає рідну мову як головного носія цінностей та знань, що передаються між поколіннями, і класифікує її саме як нематеріальний культурний спадок.

• Підтримка культурної ідентичності: Сприяючи збереженню мов, ЮНЕСКО допомагає підтримувати культурну та національну свідомість особистості, оскільки мова є дзеркалом історії та унікального світогляду кожного народу.

• Заклик до збереження для майбутнього: Ініціативи під егідою ЮНЕСКО підкреслюють важливість того, щоб не лише знати й берегти мову як обов'язок, а й передавати її велич і могутню силу наступним поколінням.

Таким чином, роль ЮНЕСКО полягає у створенні глобального механізму, який привертає увагу до важливості мовного розмаїття як фундаментальної частини світової культурної спадщини.

З інформацією про інші інструменти ЮНЕСКО, такі як «Конвенція про охорону нематеріальної культурної спадщини» або «Репрезентативний список нематеріальної культурної спадщини людства» (куди входять обряди, ремесла та традиції) ви можете самостійно ознайомитися для глибшого розуміння теми в інтернеті.

Міжнародний день рідної мови має фундаментальне значення для збереження та розвитку культурної спадщини людства, оскільки рідна мова розглядається не лише як інструмент комунікації, а як живий архів досвіду народу.

Значення цього дня для культурної спадщини полягає в наступному:

• Носій нематеріальної спадщини: Рідна мова є безпосереднім носієм цінностей та знань, які передаються від одного покоління до іншого як нематеріальний культурний спадок.

• Відображення ідентичності: Вона виступає критично важливим елементом культурної та національної свідомості, дозволяючи людині усвідомлювати свій зв'язок із корінням.

• Дзеркало історії та світогляду: Мова є відображенням історії народу та його унікального бачення світу, що робить її незамінним елементом глобального культурного різноманіття.

• Захист мовного розмаїття: Свято має на меті стимулювати уряди та громадян усього світу захищати й розвивати мови всіх народів, що існують на планеті, запобігаючи їхньому зникненню.

• Забезпечення тяглості поколінь: Джерела закликають піклуватися про рідну мову та захищати її, щоб зберегти її красу та могутню силу для наступних поколінь, що є ключовим для виживання будь-якої культури.

Таким чином, цей день підкреслює, що збереження рідної мови є запорукою збереження всієї глибини народної культури, традицій та історичної пам'яті.

Народна мудрість та прислів'я розкривають багатогранну роль мови як інструменту самоідентифікації, морального орієнтира та основи національного виживання.

Ось деякі пояснення значення цих висловів:

• Мова як дзеркало особистості: Прислів'я «Птицю пізнати по пір'ю, а людину — по мові» підкреслює, що саме мовлення є найвиразнішою характеристикою людини, яка дозволяє зрозуміти її внутрішній світ та походження. Мова стає невід'ємною частиною особистості, відображаючи її душу.

• Зв'язок із нацією та самоповага: Вислів «Хто мови своєї цурається, хай сам себе стидається» вказує на те, що відмова від рідної мови є втратою власної гідності та зв'язку з попередніми поколіннями. Це перегукується з думкою, що «без мови рідної і народу рідного нема», оскільки мова є тим фундаментом, на якому тримається нація.

• Стійкість та незнищенність: Фраза «Рідна мова — не полова, її за вітром не розвієш» символізує міцність та глибоке коріння мови. Попри всі історичні випробування, вона залишається з народом, передаючись від дідів та прадідів.

• Відповідальність за слово: Прислів’я «Будь господарем своєму слову» та «Слово — не горобець, вилетить — не спіймаєш» нагадують про важливість відповідального ставлення до того, що ми говоримо. Мова не лише передає інформацію, а й «навчить і покаже, як правильно на світі жить».

• Творення знань та культури: Вислів «Слово до слова — зложиться мова» демонструє процес накопичення духовних надбань народу. Знання рідної мови відкриває доступ до безлічі знань та чарівного світу культури.

Таким чином, народна мудрість закликає не лише любити та шанувати мову, а й захищати її, адже в ній закладено «велич і могутню силу», необхідну для існування майбутніх поколінь.

В бібліотеці тематична виставка:

Мова — це доля нашого народу