Улас Самчук

 

фото з сайту: https://surl.li/ncwstv

Ула́с Олексійович Самчу́к ( 20 лютого 1905, Дермань тепер Рівненський район Рівненської області — 9 липня 1987, Торонто)  — видатний український письменник, журналіст і публіцист, редактор, лавреат УММАН, член уряду УНР у вигнанні, член ОУП «Слово». Засновник і редактор рівненської газети «Волинь». Голова МУРу. Входив до складу ОУН. Після розколу ОУН залишився на стороні Голови ПУН полку Андрія Мельника.

До 120-річчя від дня народження пропонуємо переглянути відео

З біографією Уласа Самчука можна ознайомитися за посиланням 📚

Автор романів «Кулак» (1932), «Марія» (1933), «Гори говорять!» (1934),«Юність Василя Шеремети» (1946—1947), трилогій «Волинь» («Куди тече річка» (1932), «Війна і революція» (1935), «Батько і син» (1937)) і «Ост» («Морозів хутір» (1948), «Сонце з Заходу», «Темнота»(1957), «Втеча від себе» (1982)), книг спогадів і репортажів «П'ять по дванадцятій» (1954), «На твердій землі» (1967), «На білому коні» (1956), «На коні вороному» (1979), «Плянета Ді-Пі» (1979), «Слідами піонерів» (1980), «Репортажі з Карпатської України» та ін., докладніше за посиланням 📚

Пам'ятник Уласу Самчуку на театральному майдані в Рівному. Фото з сайту: https://surl.li/wiicpm

Письменник помер 9 липня 1987 року. Похований у Торонто.

Пропонуємо взяти на формуляр такі його романи: