Пропонуємо ознайомитися вчителям, абітурієнтам, майбутнім випускникам та їх батькам з навчальними закладами, де ви можете в розгорнутому вигляді знайти інформацію щодо особливостей та пропозицій кожного навчального закладу та зробити вибір, а також інформацію про професії, які підкріплені довідниками ВНЗ.
Українці й вишивка — неподільні поняття. Але цікаво, коли вперше в історії люди почали прикрашати одяг вишитими орнаментами, й що це були за візерунки? Скіфи, сармати, кіммерійці прикрашали одяг із льону, шкір тварин вишитими геометричними орнаментами, що складалися зі свастик, меандрів, хвиль. Про це нам відомо з оповідей грецького історика Геродота. Також фігурки людей в одязі з елементами вишивки археологи знаходили на золотих прикрасах, статуетках.
Історія виникнення вишивки в Україні пов’язана з Трипільською культурою, яку відносять до епохи пізнього неоліту. Нам добре відомо, що трипільці були майстерними гончарями, які не просто робили посуд із глини, але й прикрашали його характерними спіральними, хвилястими візерунками. Історики переконані, що мотиви були й на одязі трипільців. Але до нашого часу полотна із льону й коноплі, звісно, не збереглися. Лише фрагменти трипільської кераміки — свідки історії українського вишитого одягу.
Розкопки Соколової могили на Миколаївщині порадували цінителів української культури. Серед поховань сарматської жриці науковці знайшли фрагменти шовкової тканини із золотою вишивкою. Знахідку датують I ст. до н.е. Цікаво, що одяг оздоблювався у техніці «у прикрій». Вона стане розповсюдженою аж у XII ст., у часи Київської Русі. Історики вважають, що візерунки викладалися золотою ниткою на шовку, а вже потім пришивали жовтими нитками до основи. Ймовірно, це були сакральні символи плодючості або багатства.
Історія походження української вишивки буде не повною, якщо не згадати про металеву статуетку чоловічка з Мартинівського скарбу, датованого VI століттям і знайденого в Черкаській області біля села Мартинівка. Фігурка “одягнена” у сорочку із вишивкою на грудях. В українській історії чимало прикладів, коли вишиті орнаменти знаходили на кам'яних бабах у степах.
Історія української вишивки має чимало задокументованих свідчень того, що знать була вбрана у вишитий одяг. В Іпатіївському літописі від 1252 р. говориться, що князь Данило Галицький під час зустрічі з королем був одягнений в кожух, обшитий золотими плоскими мережками.
Міжнародний день сім'ї— міжнародний день, що відзначається в системі Організації Об'єднаних Націй. Цей день щорічно святкується 15 травня.
Сім'я - це найдорожчий і найцінніший скарб. Тому в Міжнародний день сім'ї бажаю, щоб сім'я була тихою і затишною гаванню. Нехай підтримка найрідніших допомагає впоратися з будь-якими труднощами. Нехай всередині сім'ї буде мир і любов. А в країні запанує тиша, щоб сім'ї змогли нарешті об'єднатися, в яких доля розлучила рідних...
Пропонуємо переглянути відео "Моя сім'я", читає вірші автор Ганна Чубач
На допомогу в навчанні пропонуємо ознайомитися з мобільним застосунком, який надихає учнів навчатись та пізнавати світ за допомогою технології доповненої реальності.
У країнах Євросоюзу День Європи святкують 9 травня. Якщо точніше, то є дві дати у цього свята: 5 і 9 травня. Так вийшло тому, що саме 5 травня 1945 року була створена Рада Європи, міжнародна організація 46 держав-членів у європейському просторі. Мета Ради Європи — досягти більшої єдності між її членами для захисту та впровадження ідеалів і принципів, які є їх спільною спадщиною, і сприяння їх економічному та соціальному прогресу.
Країни засновники ради Європи: Бельгія, Ірландія, Нідерланди, Данія, Італія, Норвегія, Франція, Люксембург, Швеція та Велика Британія.
Україна стала членом Ради Європи від 9 листопада 1995 року.
9 травня 1985 року на саміті Європейської ради в Мілані, дата 9 травня затверджена, серед інших офіційних символів ЄС, як День Європи, який вважається днем народження Європейського Союзу.
Саме тому День Європи прийнято святкувати 5 і 9 травня.
Як і коли святкують День Європи в Україні?
Указом Президента України «Про День Європи» від 19 квітня 2003 р., «враховуючи стратегічний курс України на європейську інтеграцію», встановлено щорічно відзначати це день у третю суботу травня.
МАЙЖЕ 1 300 ПІДРУЧНИКІВ І ПОСІБНИКІВ ЕЛЕКТРОННОЇ ШКІЛЬНОЇ БІБЛІОТЕКИ МОЖНА ЗАВАНТАЖИТИ В ОДИН ДОТИК
Електронна бібліотека на порталі Державної наукової установи «Інститут модернізації змісту освіти» налічує 1288 підручників і посібників.
На сайті доступні електронні версії підручників для закладів загальної середньої освіти з 1-го до 11-го класу – з усіх предметів, різних видань, для корінних народів, національних меншин та осіб з особливими освітніми потребами. Завдяки QR-коду вчителі та учні можуть за лічені секунди знайти необхідні підручники.
В електронній бібліотеці ІМЗО є двомовні словники, посібники серії «Шкільна бібліотека», навчально-методичні матеріали для педагогічних працівників. Також можна знайти навчальну літературу для роботи з учнями, які мають особливі освітні потреби; підручники та посібники для здобувачів професійної (професійно-технічної) освіти.
Для пошуку підручника потрібно просканувати за допомогою смартфона QR-код та перейти за посиланням. Далі необхідно обрати клас, предмет і власне підручник.
Нагадаємо, український виробник обладнання для закладів освіти надає вчителям, учням та їхнім батькам вільний доступ до свого програмного продукту.
Стійкість, любов і активність - як три важливих кити поведінки батьків у спілкуванні з дитиною під час війни. У своїй лекції психологиня Наталія Сиротич дає корисні поради щодо дитячо-батьківських стосунків та комунікації батьків із педагогами. А разом з тим ділиться п’ятьма мовами любові, якими можемо говорити для побудови й зміцнення будь-яких стосунків.
Відео створене для Державної служби якості освіти України в межах ініціативи «Система забезпечення якості освіти», що впроваджується в межах проєкту «Супровід урядових реформ в Україні» (SURGe). «Супровід урядових реформ в Україні» (SURGe) є проєктом міжнародної технічної допомоги, що реалізується компанією Alinea International та фінансується Урядом Канади.
Педагог в очах дитини - освічений та відповідальний дорослий. Саме тому вчителеві важливо транслювати впевненість і не закріпити після свого уроку в учнів негативних реакцій та емоцій. Історик Олександр Войтенко у своїй відеолекції дає педагогам слушні поради, як їм говорити з дітьми про війну та ділиться із вчителями готовими меседжами, які варто артикулювати на уроках.
Відео створене для Державної служби якості освіти України в межах ініціативи «Система забезпечення якості освіти», що впроваджується в межах проєкту «Супровід урядових реформ в Україні» (SURGe). «Супровід урядових реформ в Україні» (SURGe) є проєктом міжнародної технічної допомоги, що реалізується компанією Alinea International та фінансується Урядом Канади.
36 років тому в ніч на 26 квітня сталася Чорнобильська катастрофа, яка змінила життя мільйонів людей.
26 квітня - Міжнародний день пам'яті Чорнобиля. По всій планеті знають про дату 26 квітня 1986 року, коли сталася страшна аварія на Чорнобильській атомній електростанції. Це - найпотужніша і найбільша катастрофа, яку коли-небудь спричиняв мирний атом. Через тридцять років після аварії ООН проголосила 26 квітня Міжнародним днем пам'яті Чорнобиля. Ця подія - нагадування про небезпеку використання атомної енергетики, про героїзм ліквідаторів аварії, про наслідки, які ця катастрофа принесла довкіллю та людям.
Також в пам'ять про трагічні події 26 квітня 1986 року було засновано Міжнародний день пам'яті жертв радіаційних аварій та катастроф. Аварія на четвертому енергоблоці ЧАЕС - найстрашніша техногенна катастрофа людства. Вона завдала лиха не лише Україні, але й іншим сусіднім країнам.
Як вчителям працювати в умовах війни: Державна служба якості освіти підготувала серію відеолекцій для психологічної підтримки педагогів
Державна служба якості освіти у співпраці з ініціативою «Система забезпечення якості освіти», що впроваджується в межах проєкту «Супровід урядових реформ в Україні» (SURGe), підготували серію відеолекцій про те, як педагогам працювати в умовах війни.
Війна є травмівною подією, що викликає відчуття безпорадності й незахищеності, впливаючи на мислення людини та її ставлення до світу, спричиняючи хронічні стресові розлади. Це, безперечно, складний час і для вчителів, які попри стрес та небезпеку продовжують проводити заняття у дистанційному режимі, і для дітей, частина з яких були змушені покинути свої домівки.
“В умовах війни педагогам, як ніколи, потрібна підтримка психологів, – поради, як працювати з дітьми та як самим справлятись із стресом. Адже якість освіти сьогодні багато в чому залежить від того, наскільки вчитель розуміє процеси, що відбуваються з учнями, уміє аналізувати, як втрата рідних, вимушене переселення та інші психологічні травми впливають на їхню здатність навчатися,” – зазначив Голова Державної служби якості освіти Руслан ГУРАК.
Серія відеолекцій складається з 11 тем, у яких психологи-практики, гештальт-терапевти, які працюють із травмами війни з 2014 року, дають відповіді на питання, як:
проводити уроки під час війни;
говорити з дітьми про війну та її новини;
допомогти дитині пережити втрату;
допомогти учням розуміти і виражати свої емоції;
створити безпечний простір на онлайн-уроці;
не допустити на уроці конфлікту.
Перша лекція присвячена темі посттравматичного стресового розладу. У відео психологиня, когнітивно-поведінкова консультантка, голова ГО “Центр медіації “Простір Порозуміння” Ольга Шевчук розповідає, що таке ПТСР, якими є його симптоми, та ділиться простими методиками і вправами для самодопомоги у стресовій ситуації та панічній атаці.
Відео створене для Державної служби якості освіти України в межах ініціативи «Система забезпечення якості освіти», що впроваджується в межах проєкту «Супровід урядових реформ в Україні» (SURGe). «Супровід урядових реформ в Україні» (SURGe) є проєктом міжнародної технічної допомоги, що реалізується компанією Alinea International та фінансується Урядом Канади.
.jpg)
