Миколай Коперник (1473—1543) — видатний астроном, польсько-німецького походження. Більшості людей він відомий тим, що створив «Геліоцентричну систему», згідно з якою, Сонце розташовується в центрі, а всі планети обертаються навколо нього. Більш докладніше за посиланням 📖
Галілео Галілей є одним із найяскравіших дослідників і мислителів свого часу. Він заклав основи таких наук, як механіка, фізика й астрономія, а також став підтримувати ідеї іншого великого вченого Миколая Коперника. Галілей зробив низку відкриттів, через які піддавався гонінням із боку церкви оскільки був запідозрений у єресі.
12 квітня відзначають Всесвітній день авіації та космонавтики та День працівників ракетно-космічної галузі України.
60 років потому вперше людина здійснила політ у космос -Юрій Гагарін.
Дуже важливу роль відіграв у цьому наш земляк (дитинство пройшло в місті Ніжині), основоположник практичної космонавтики, вчений у галузі ракетобудування та космонавтики, конструктор - Сергій Павлович Корольов (1907-1966)
Також пропонуємо переглянути іншу статтю на цю тему за посиланням 🔖
Ці ілюстровані книжки для дітей і підлітків, батьків та вчителів. Книжки-картинки створені в співпраці 120 творців ілюстрацій і текстів, Національного демократичного інституту та Видавництва «Видавництво».
Обкладинка книги виконана як трафарет з написами «Це зробила вона» і «Дівчата можуть усе». Її вихід супроводжувався кампанією в соціальних мережах з хештегами #ЦеЗробилаВона, #ДівчатаМожутьУсе.
Список деяких героїнь, а також авторок/авторів ілюстрацій і текстів «Це зробила вона»
8 квітня 1930 року у Харкові відбулася прем'єра фільму Олександра Довженка «Земля», який у 1958 році на Всесвітній виставці в Брюсселі був включений міжнародним журі до списку 12 найкращих фільмів усіх часів.
У 1926 році Довженко прийшов у кіно: його дебютні режисерські роботи «Вася-реформатор», «Ягідки-кохання», «Сумка дипкур'єра» не справили великого враження, але завдяки підтримці директора Одеської кінофабрики Павла Нечеса, який розгледів потенціал майбутнього майстра, він продовжив працювати.
Знімаючи фільм «Земля», Довженко по суті виконував партійне замовлення і мав показати успіхи колективізації.
Олександр Довженко під час зйомок стрічки «Земля»
В Україні стрічку заборонили 17 квітня 1930 року. А в Європі стрічка «Земля» була прийнята схвально, хоча й вважалася пропагандистською. У 1930 році вона була визнана найкращим іноземним фільмом Національною радою кінокритиків США, а у 1958 році на Всесвітній виставці у Брюсселі (Бельгія) за результатами опитування 117 критиків і кінознавців з 26 країн світу увійшла у число 12 найкращих фільмів всіх часів і народів. 8 грудня 2015 року «Земля» увійшла до списку світових шедеврів світового кінематографу, складеного ЮНЕСКО.
«Доброго здоров’я!» – так вітаються наші співвітчизники, а коли прощаються кажуть «Бувайте здорові!» , тобто бажають здоров’я і практично ніколи не замислюються скільки сенсу закладено у цих словах.
7 квітня, щорічно відзначають Всесвітній день здоров'я, починаючи з 1950 року, саме тоді було засновано Всесвітню організацію охорони здоров'я в рамках ООН (ВООЗ). Мета святкування — підкреслити важливість здоров'я кожної людини і людства в цілому. У наш час здоров'я — це не відсутність хвороб, а фізична, психологічна, соціальна гармонія людини, її доброзичливе ставлення як до інших людей, так і до навколишнього середовища. Згідно з даними вчених, здоров'я залежить від багатьох чинників:більше ніж на 50% воно обумовлено способом життя людини, близько 40% — соціальними й природними умовами життя, 10% становить спадковість. Геніальний лікар і філософ Давнього світу Гіппократ стверджував, що яка діяльність людини, такою вона і є, такі і її хвороби. Висновок такий — необхідність вести здоровий образ життя була актуальною як в стародавньому світі, так і сьогодні, тому що він (здоровий образ) — є однією з найвагоміших умов та чинників формування, збереження і зміцнення здоров'я навіть у складних екологічних і соціально-економічних умовах, забезпечує високу працездатність, добре самопочуття, ефективну адаптацію до змін довкілля. ВОЗ присвячує кожен щорічний Всесвітній день здоров'я будь-яким темам і проводить різні пропагандистські заходи, як в цей день, так і тривалий час після 7 квітня. Зокрема, їм приділяють увагу Генеральний секретар ООН і Генеральний директор ВОЗ в своїх щорічних посланнях, присвячених цьому дню.
Нинішній рік оголошений Міжнародним роком медико-санітарних і соціальних працівників на знак поваги і вдячності працівникам медичної та соціальної сфер за їх наполегливу самовіддану працю в боротьбі з пандемією COVID-19. У цьому році ВООЗ проведе кампанію під гаслом «Захищати. Допомагати. Об'єднувати зусилля».
МОЗ України представило рекомендації зі здорового харчування. Докладніше за посиланням 📖
International Day of Sport for Development and Peace — порівняно нове свято в календарі міжнародних та всесвітніх дат, встановлених Організацією Об’єднаних Націй.
23 серпня 2013 р. Генеральна Асамблея ООН одноголосно ухвалила резолюцію, якою зазначалося, що «здоровий спосіб життя, фізична та інтелектуальна активність — запорука загального процвітання й добробуту». За всіх часів, напевне, існували змагання людей у фізичній та інтелектуальній досконалості. Науковці стверджують, що первісні люди під час полювання змагалися в силі, спритності, витривалості. Стародавня Греція вважається «матір’ю» фізичної культури та спорту й загалом олімпійського руху. Саме тут велика увага приділялася фізичному вихованню та змаганням як складовій загальної культури, а фізична сила, відвага у грецьких містах-державах цінувалися надзвичайно високо, атлетів шанували й славили так само, як і філософів та поетів. У країнах Стародавнього Сходу фізичне виховання було неодмінною складовою виховання військового: багатогодинні різноманітні військові вправи гартували силу, витривалість і наполегливість. Із розвитком суспільства змінювалися форми й різновиди спортивних змагань. Встановлюються нові й нові рекорди у спорті вищих досягнень. Разом з олімпійцями впевнено змагаються за перемогу паралімпійці. Жінки беруть участь у змаганнях з видів спорту, які тривалий час вважалися суто «чоловічими». Спортивна гра, активний відпочинок, інтелектуальні змагання знаходять своїх прихильників. Проте, мабуть, незмінними залишаються поняття, які супроводжують спорт і фізичну культуру: це мирні змагання, це життєрадісне і життєствердне заняття, це сприяння порозумінню людей у світі.
Також, 6 квітня, 225 років потому, у 1896 році відбулося відкриття в Афінах перших сучасних Олімпійських ігор.
Ця подія фактично формально скасувала указ імператора Феодосія від 394 року Про заборону Олімпійських ігор як пережитка язичництва. У перших сучасних іграх взяв участь 241 спортсмен, усі виключно чоловіки з 14 країн: Австралії, Австрії, Угорщини (хоча Австрія і Угорщина тоді були однією державою – Австро-Угорщиною, але спортсмени обох країн вирішили виступати самостійними командами), Болгарії, Великобританії, Німеччини, Греції, Данії, Італії, США, Франції, Чилі, Швейцарії та Швеції. У програму перших ігор увійшли 9 видів спорту - класична греко-римська боротьба, велогонки, гімнастика, легка атлетика, плавання, кульова стрільба, теніс, важка атлетика та фехтування. Особливе місце в Олімпіаді відводилося марафонському бігу, який запропонував внести до програми французький історик Мішель Бреаль на згадку про знаменитого грецького бігуна Фіддіпії, який сповістив афінянам про перемогу у війні з перським царем Дарієм. У змаганні взяли участь 46 бігунів. Першим до фінішу прийшов пастух-жебрак із грецького селища Марузи - Спиридон Луїс. Сам король надів переможцю вищий орден Греції. У загальнокомандному заліку найкраще на Іграх виступили спортсмени Греції, які завоювали найбільшу кількість медалей – 46, і США, які взяли найбільше золотих медалей – 11. Після успіху I Олімпійських ігор їх вирішено було проводити регулярно - кожні чотири роки у високосний рік.
Сучасна українська дитяча періодика – одна із галузей дитячої літератури. Періодичні видання для дітей покликані популяризувати провідні пізнавальні та педагогічні ідеї, знайомити юних читачів із творами сучасних українських та зарубіжних письменників, розповідати про нові досягнення та події у житті людства, пропагувати морально-етичні норми суспільства. Світ української дитячої преси з кожним роком розширюється і сприяє не тільки всебічному розвитку дитини, а й формує свідомість нового покоління. Адже сучасні діти не хочуть залишатися осторонь від тих подій, що відбуваються у світі. Тому саме від улюблених журналів і газет вони очікують відповіді на свої запитання. Нині дитячі періодичні видання вирізняються хорошою поліграфічною якістю, яскравим художнім оформленням, тематичною різнобарвністю. Все це приваблює і спонукає до читання. Думка багатьох про те, що дитячій періодиці не під силу конкурувати із телебаченням та інтернетом, як основними новітніми засобами інформації, є хибною. Адже вони жодною мірою не замінять періодику. Це різні засоби інформації, що по-різному впливають на читачів. За основним напрямом викладення матеріалу дитячі періодичні видання поділяються на: пізнавальні, розважальні, навчальні, культурологічні та науково-популярні. До пізнавальних відносяться всі видання, що мають переважно пізнавальний зміст. Тематика таких газет і журналів досить розмаїта. Більшість із них подають потрібну інформацію через гру, адже гра – найприродніше заняття для малечі. На сучасному ринку періодики для дітей є чимало видань розважального характеру: діти люблять розважатися і читати про розваги та заради розваги (особливо це стосується дітей середнього шкільного віку). Такі журнали – це здебільшого ще один спосіб використати вільний час дитини, зацікавити її коміксом або кросвордом. Навчальні видання покликані насамперед допомогти дитині у навчанні. Одночасно вони можуть також стати у нагоді батькам, педагогам, вихователям, адже друкують корисний наочний матеріал (нові форми ігор, вправ). Наприклад, допоможуть навчити основ англійської мови, математики, фізики, хімії, біології тощо. Журнал може прийти на допомогу і дошкільникові, що разом з батьками вивчає абетку. Навчальні журнали поділяються на два типи: освітні та релігійні. Основа кожного номеру видань культурологічного характеру – художній матеріал, вітчизняна, світова класика та фольклор. Науково-популярні видання є дієвим засобом популяризації спеціальних знань серед широкої дитячої читацької аудиторії. У такій періодиці міститься наукова теоретична і практична інформація. Кожне дитяче періодичне видання має свою читацьку аудиторію, яка визначається її віком. Від цього залежить і характер адресованих їм періодичних видань: тематика, обсяг матеріалу, вибір жанру тощо.