Краєзнавство

 Пропонуємо віртуальну подорож бібліотеками області

Чекайте далі

Музей книги та друкарства

 Пропоную віртуальну подорож до Державного музею книги та друкарства України

Найцінніші експонати Музею Друкарства

Як друкують книги

 Продовжуємо наші публікації, як друкують книги. 

Тепер я хочу запропонувати переглянути відеоролик, як друкують за допомогою сучасного обладнання.

Попередні наші публікації перегляньте за посиланням 📁

• Як до нас приходить книга
• Від книги рукописної до електронної

У письменника ювілей

 17 листопада 2020 року відзначає свій 50-й ювілей наш земляк Андрій Анатолійович Кокотюха (17.11.1970 р.н.) - сучасний український письменник-белетрист. Народився він в Ніжині

Від книги рукописної до електронної

 

Як до нас приходить книга

Пропонуємо вам переглянути відеоролік про створення книг. Ви завжди знаєте, що підручники використовуються декілька років, потрібно до  них дуже шанобливо та охайно ставитися, не шматувати, не бруднити... Дуже багато людей працюють над створенням книг, їх працю треба шанувати!

Бережи книжку - це твій друг!

Огюст Роден

12 листопада 2020 року виповнюється 180 років від дня народження Франсуа Огюста Рене Родена (1840–1917) - французького скульптора. Один із засновників імпресіонізму у скульптурі.

Роден був сином дрібного чиновника. Навчався в Парижі у Школі малювання і математики (у 1854—1857) та у А. Л. Барі в Музеї природної історії (1864). У 1864—1871 працював в майстерні А. Карр'є-Беллеза. Виконував моделі дрібної декоративної пластики (у тому числі для порцеляни Севрскої національної мануфактури). У 1871-77 оздобив монументально-декоративною скульптурою декілька будівель Брюсселя. У 1875 відвідав Італію, де захопився мистецтвом скульпторів Мікеланджело, Донателло і Лоренцо Гіберті. З 1877 вивчав пам'ятники французької готики. 

Однією з найвідоміших скульптур Родена «Мислитель» наповнена внутрішньою силою і духовною величчю (1888).

Оригінал скульптури «Мислитель» зберігається в музеї Родена в Парижі. Бронзова копія стоїть на могилі автора. Існує близько 20 бронзових та гіпсових копій статуї, розкиданих по всьому світу. За задумом Родена скульптура зображує Данте, автора «Божественної комедії». Моделлю для скульптури був француз Жан Бо, боксер з гімнастичним торсом і привабливими м'язами.

Апофеозом жіночої краси є  скульптура «Вічна весна». Цю скульптуру учень Родена Антуан Бурдель назвав шедевром шедеврів. У цій композиції він зобразив свою кохану — Камілу Клодель. Оригінал знаходиться в Ермітажі, у Санкт-Петербурзі. 

Каміла Клодель (1864-1943)

 

 

Огюст Роден"Аврора"

Близьким стосункам Огюста Родена і Каміли Клодель присвячено багато статей, книг. Остання п'єса Ібсена «Коли помирають, прокинувшись», створена в 1900 р. також написана про Родена та Камілу. Саме вона позувала для більшості скульптур Родена: «Вічна весна», «Думка», «Поцілунок», «Аврора» та ін. Каміла Клодель також була скульптором, тому Роден залучав її до виконання етапних робіт «Громадяни Кале» та «Ворота пекла». Після розриву з Огюстом вона усамітнилася. Її переслідувала ідея, що Роден викраде всі її роботи. Останні 30 років свого життя вона знаходилася у психіатричній лікарні.

Після того, як Камілу помістили до лікарні, Роденові запропонували віддати її кімнату для його музею. Він погодився і брат Каміли надав її роботи, з роками колекція поповнилась відомою роботою «Хвиля».

Камілла Клодель "Хвиля"

В Парижі існує музей Огюста Родена.

Пропонуємо відвідати віртуальний музей за посиланням 📁

У 2017 році режисер Жак Дуайон зняв фільм "Роден".

На честь скульптора 30 вересня 1973 року, названий астероїд.

 

День української писемності та мови

 9 листопада - День української писемності та мови

Мова - духовне багатство народу.

В. Сухомлинський

Це свято розвитку державної мови, яке щороку відзначається в Україні 9 листопада. За православним календарем — це день вшанування пам'яті Преподобного Нестора-Літописця — послідовника творців слов'янської писемності Кирила і Мефодія.

Свято встановлено 9 листопада 1997 року, коли Президент України Леонід Кучма на підтримку ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства видав Указ № 1241/97 «Про День української писемності та мови».  

У День української писемності та мови за традицією:

• покладають квіти до пам'ятника Несторові-літописцю;
• відзначають найкращих популяризаторів українського слова;
• заохочують видавництва, які випускають літературу українською мовою;
• стартує Міжнародний конкурс знавців української мови імені Петра Яцика — конкурс проводився за підтримки Міністерства освіти та науки України та Ліги українських меценатів. Щорічна кількість учасників понад 5 млн з 20 країн світу.

Також існувала традиція 9 листопада, коли батьки відводили дітей до школи, а потім йшли до церкви: поставити свічку перед образом Нестора-літописця і помолитися, щоб він допоміг дитині у навчанні.

В День української писемності та мови, на Українському радіо традиційно відбувається радіодиктант національної єдності. Цю акцію започатковано з 2000 року. Відтоді щороку всі охочі можуть узяти участь у написанні радіодиктанту та не стільки з'ясувати, чи добре знають українську мову, як продемонструвати єдність з усіма, хто любить і шанує українське слово.

 

 

Український народознавець

 Скураті́вський Василь Тимофійович (25 жовтня 1939 — 16 грудня 2005) — український народознавець, письменник, видавець. 

Один із перших у новітній Україні видав народознавчу книгу «Берегиня». Інші його твори «Покуть», «Погостини», «Святвечір», «Місяцелік» (можна ознайомитися в бібліотеці), «Русалії», «Кухоль меду», «Я сам про себе розкажу» та інші. Всього за життя письменника було видано понад 20 книг. 

Скуратівський пропагував традиційну культуру, обряди.

26 жовтня 2019 в місті Малині відбувся I-й Всеукраїнський літературно-мистецький фестиваль імені Василя Скуратівського "До Василя!".

Відзнаки:

За журналістку та літературну роботу нагороджений преміями:

• Золоте перо,
• імені Островського,
• імені Чубинського
• кількома міжнародними преміями.

Висувався на здобуття Шевченківської премії.

Цікаві факти про книги та бібліотеки

•  Найтовстіша у світі книга – англійський  словник, що містить 8600 сторінок.
•  Найбільшою книгою у  світі  є видана у 1976 році  у Денвері, штат Колорадо, США, "Суперкнига”, розмір якої становить 274 на 307 сантиметрів, а вага – 252кг 600г, яка налічує  300 сторінок.
•  Однією з найменших книг є  томик віршів Т.Г.Шевченка "Кобзар”, який створив     мікромайстер  Микола   Сядристий.      Книга   складається     із 12 сторінок, кожна площею 0,6  квадратного міліметра. Перегортати сторінки можна тільки загостреним кінцем  людської волосини. Книга зшита павутинкою, обкладинка зроблена з пелюстки  безсмертника. На обкладинці – портрет поета та зображення хати, де він  народився.
•  Найбільше видання у світі –  це багатотомна збірка "Акти і публікації Британського парламенту 1800-1900  років”. Усі томи збірки важать разом 31 тонну. Для того, щоб їх прочитати,  потрібно понад 6 років.
•  Перлиною слов’янської  поліграфії вважається  книжка "Байки”  І.Крилова, видана в Санкт-Петербурзі  у  1856 році. Книга менша за поштову марку, тому читати її можна лише за допомогою  лупи.
•  Однією з найбільших  старовинних книг є гігантський атлас вагою 120кг, який знаходиться в Державній  бібліотеці в Німеччині. Виданий він у 1661 році і має розміри 170 на 110см.
•  Стародавні люди писали на  каменях, стінах печер за допомогою малюнків. Це було піктографічне письмо. На стінах храму у Фівах  вирізьблено найдавніший літопис. Стіни ці є своєрідними сторінками книги,  найбільшої у світі за своїми розмірами – кам’яні аркуші її сягають до сорока  метрів у ширину.
•  У давнину існували глиняні  книги. У таких книгах писали загостреними паличками. Глину сушили,  загартовували у вогні. Такі книги були важкі і незручні у користуванні.
•  У стародавньому Єгипті книги  писали на папірусі. Папірус – болотяна рослина зі стеблом висотою 4-5 метрів.  Стебла папірусу розрізали на тонкі смужки, розкладали їх так, щоб край однієї  смужки заходив на край другої. Краї приклеювали. Другий шар тонких смужок  накладали перпендикулярно до першого. Накладені смужки пресували, просушували. Написану на папірусі книжку згортали в сувій (найдовший сувій має понад 40  метрів довжини). До ХІV століття  книги писали на пергаменті (за назвою  м.Пергам, де його вперше виготовили). Пергамент виробляли зі шкіри молодих  телят, ягнят, кіз.
• Писали на пергаменті  чорнилом та різними фарбами. Чорнило робили із сажі, відвару кори вільхи та  дуба. Заголовки, ініціали, великі букви виводили червоною фарбою.  Використовували також охру – світло-жовту фарбу, лазур, золото, срібло.
•  Усі рукописні книги  переплітали. Палітурку виготовляли з дерев’яних дощок, обтягнутих шкірою, парчею,  оксамитом та атласом. Потому прикріплювали металеві бляхи, аби книжки  довше зберігалися. Зверху виготовляли срібні  або золоті обкладки. Верхню кришку прикрашали дорогоцінним камінням, перлами.
•  Припускають, що першим почав  відливати металеві букви (з них складають слова, зі слів – рядки, з рядків -  сторінки) німець Йоганн Гуттенберг, який жив у місті Майнці в середині ХV століття.
•  Нещодавно стало відомо, що  китаєць Бі Шен ще в ХІ столітті друкував книги з форм, складених з окремих  ієрогліфів.
•  Перша друкована книга  "Львівський апостол” в Україні з’явилася у 1574 році. Її надрукував Іван  Федоров, який випередив іноземних майстрів, так як винайшов спосіб друкування  тексту двома фарбами одразу.
•  Слов’янська писемність  виникла у ІХ столітті. Було створено дві азбуки: "глаголицю” ("глагол” -  писати) та "кирилицю” (на честь її автора Кирила).
•  Перша бібліотека виникла майже 8000 років  тому. Мешканці Давньої Месопотамії писали на глиняних дощечках за допомогою  тонкої палички, яка називалась клин і спосіб письма називався клинопис. Дощечки  випалювались, а найцінніші з них вміщувались у спеціальні      конверти з глини, щоб  не псувалися. Археологи знайшли тисячітаких дощечок, які зберігалися в палацах  і були розсортовані в залежності від  їх тематики.
•   Бібліотеки Давнього Єгипту знаходились у  храмах. Їх охороняли священники. Єгиптяни писали на папірусі, який потім  згортали в рулон навколо палиці з наконечником і зберігали у скринях або на  полицях.
•  Найзнаменитіша була бібліотека в  Олександрії. Вона виникла приблизно у 300 році до нашої ери. Там зберігалися  понад 700000 сувоїв папірусу. Усі сувої були класифіковані за 120 темами і  описані в каталогах.
•  Давні римляни першими здогадалися  будувати публічні бібліотеки. Юлій Цезар створив  систему публічних бібліотек. Після його смерті  вони почали користуватися особливою популярністю. Багаті мешканці Рима  спеціально засновували бібліотеки для незаможних, а також самі збирали  величезні колекції книг для себе. До четвертого століття в Римі існувало 28 публічних бібліотек.
• На початку нашої ери бібліотеки стали  невід’ємною частиною церков і монастирів. Ченці читали і переписували книги і  багато бібліотек підтримувалось завдяки їх зусиллям.
• Наприкінці періоду середньовіччя, коли  були побудовані величні собори, люди почали будувати маленькі бібліотеки при  соборах. Університети також почали колекціонувати книги. Університети Парижа,  Флоренції славилися своїми колекціями "прикутих” книг. Книги було так важко  робити, що їх приковували до стін великими ланцюгами, щоб уникнути крадіжки.
•  З 1400 року Університет в Оксфорді почав  збирати бібліотеку. Нині його Бодлейнська бібліотека – найбільша серед  університетських бібліотек.* Публічні бібліотеки, якими ми їх знаємо  сьогодні, існують всього 100 років. 
• Перша бібліотека на Русі була  створена Ярославом Мудрим при Софійському соборі в XІ столітті.
• Одна з найбільших бібліотек  світу – Національна бібліотека конгресу США, яка заснована у 1800 році. Її  книжковий фонд налічує 40 мільйонів примірників.
•  Найменша у світі бібліотека  розташована в індійському місті Амрістаре. У ній одна книжка.
• Найбільша бібліотека в  Україні – Національна бібліотека України ім. В.І.Вернадського, заснована в 1714  році.

Матеріал із сайту Смілянської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступеня № 11

75-річчя ООН

 24 жовтня 2020 року - 75 років від дня створення ООН

Флаг та емблема ООН

24 жовтня, відзначається як день ООН, починаючи з 1948 року. 

на даний час Генеральним секретарем ООН є Антоніу Гутерриш.

Пропонуємо ознайомитися з колишніми Генеральними секретарями ООН за посиланням 📁

Коротко про ООН за посиланням ознайомтеся тут 📁

Сторінки історії ООН за посиланням 📁

11-ть загальних фактів про діяльність ООН за посиланням перегляньте тут 📁

Пам’ятні дати ООН можна знайти за посиланням 📁

Разом із Дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ) EdEra розробила план та матеріали до уроку “Знаю права і змінюю світ”. Цей урок створено, щоб учні дізналися більше про результати роботи ООН та ЮНІСЕФ, глобальні Цілі сталого розвитку, права дитини та Конвенцію ООН про права дитини. 

Матеріали для уроку “Знаю права і змінюю світ”:

План уроку для вчителя – cutt.ly/igdN2AY 

Рекомендації для вчителя – cutt.ly/QgdMWl4 

Презентація до уроку – cutt.ly/AgdMqyz 

Робочий зошит для учня (для самостійного опрацювання) – cutt.ly/UgdMwfh 

Вчителі зможуть отримати сертифікат, а також взяти участь в розіграші 75 сувенірів від ЮНІСЕФ.

• Анкета учасника – forms.gle/mBctP4PpyeW42A177 

Для того, щоб взяти участь у розіграші подарунків та отримати сертифікат від ЮНІСЕФ, потрібно:

• зробити кілька фото під час або в кінці уроку разом з учнями;
• опублікувати їх на Facebook з хештегом #Найбільший_урок_у_світі та #Знаю_права_і_змінюю_світ
• заповнити форму учасника до 19 листопада 2020 року (обов'язково). 

Результати розіграшу будуть оприлюднені на головній Facebook-сторінці ЮНІСЕФ о 14:00 20 листопада 2020 року.