29 квітня 1875 року народився Рафаель Сабатіні (29.04.1975-13.02.1950) - всесвітньо відомий англомовний письменник італійського й англійського походження.
Сьогодні виповнюється 145 років від дня народження, а також було 13 лютого 2020 року 70 років від дня смерті письменника. Пропоную переглянути буктрейлер на відомий твір письменника "Одіссея капітана Блада"
«Ви живете серед людей. Кожен ваш вчинок, кожне ваше бажання
позначаються на людях... Робіть так, щоб людям, які оточують вас, було добре»,
— писав відомий український педагог і письменник Василь Олександрович
Сухомлинський.
Твори Сухомлинського формують у дітей найголовніше —
людяність. Вони вчать маленьких читачів відрізняти гарні вчинки від недобрих,
бути чемними, поважати старших, захищати менших.
Пропонуємо перейти за посиланням 📁, де ви знайдете добірку оповідань та казок для дітей про добро, людяність, гарні справи.
Народилася Гаана Василівна 26
червня 1970 в селі Нижній Березів Косівського району Івано-Франківської
області. Українська письменниця, голова Чернігівської обласної організації НСПУ (Національна спілка письменників України).
Нині є завідувачем кафедри філологічних дисциплін та
методики їх викладання Чернігівського обласного інституту післядипломної
педагогічної освіти імені К. Д. Ушинського, кандидат філологічних наук, доцент.
Є автором понад сотні посібників з української мови та літератури, словників, а також автором збірок віршів, прозових книжок, романів.
Запрошуємо вас відвідати віртуальний Чернігівський літературно-меморіальний музей-заповідник М. Коцюбинського. Це садиба класика української літератури, великого гуманіста
і Сонцепоклонника Михайла Михайловича Коцюбинського. Письменник придбав її в
1898 році, коли переїхав з Вінниці. Вона і нині залишається в такому вигляді,
який мала за його життя. Чернігівський літературно-меморіальний
музей-заповідник видатного українського письменника Михайла Коцюбинського було
засновано у вересні 1934 року з нагоди 70-річчя від дня його народження. Нині
музей складається з меморіального будинку письменника, сучасної будівлі
літературної експозиції та справжньої окраси своєї – меморіального саду
Коцюбинських. Основа музею меморіальна квартира Михайла Коцюбинського. Саме у
цьому будинку письменник оселився з родиною влітку 1898 року та провів тут 15
своїх останніх, найбільш творчих років. Невеликий одноповерховий дерев’яний
будинок М.М. Коцюбинського стоїть у центрі подвір’я. На зовнішніх дверях, при
вході, – бронзова дощечка з вигравіруваним написом: «Михайло Михайлович
Коцюбинський». В кімнатах відтворена обстановка, в якій жив письменник зі своєю
родиною. Неповторна духовна аура ніби й зараз живе у цих стінах, приваблює
людей. Сюди приходять, аби набутися снаги, творчої енергії, невмирущого духу
Коцюбинського.
Дестяки тисяч відвідувачів з України та з-за кордону
приїздять до Чернігова, щоб віддати шану великому українському письменнику,
який похований на Болдиній горі разом із дружиною Вірою Устимівною.
Бажаю вам приємної віртуальної подорожі у минуле...
Пропоную вам перейти за посиланням 📁, вибрати та скачати собі на гаджет книги нашого відомого письменника, поета, перекладача, дуже талановитої людини - Сергія Дзюби. Кожен читач може знайти для себе книгу: дитячі, ліричні, серйозні, історичні... Бажаю приємно провести час за читанням!
Чорно́бильська катастро́фа — техногенна
екологічно-гуманітарна катастрофа, спричинена двома тепловими вибухами і
подальшим руйнуванням четвертого енергоблоку Чорнобильської атомної
електростанції, розташованої на території України (колишньої УРСР), в ніч на 26
квітня 1986 року.
Чергове випробування розпочалось о 1-й ночі проти 25 квітня
з поступового зниження потужності реактора 4-го енергоблоку. Через 13 годин
була планово відключена система автономного охолодження реактора, однак
невдовзі на вимогу диспетчера «Київенерго» виведення блоку довелось зупинити і
до 11-ї вечора він пропрацював на половині потужності.
Такий позаштатний режим призвів до т. зв. «отруєння»
реактора ізотопами ксенона, через що о 0-28 26 квітня 1986 року відбулось
миттєве падіння практично до нуля потужності реактора. За півгодини її вдалось
підняти, правда, до втричі нижчого значення, ніж передбачав регламент
випробувань. Попри це о 1-07 вони були продовжені. Підключення шести насосів в
якості навантаження призвело до неочікувано стрімкого збільшення потужності,
яке взяти під контроль не вдалось, й по сигналу аварійного захисту, який о
1-23-39 спрацював на пульті оператора АЕС, почалось відключення реактора. Проте
через його конструктивний недолік опускання поглинаючих стержнів в активну зону
відбувалось надто повільно, реактор заглушити не вдалось, і о 1-23-47 пролунав
вибух, а через дві секунди — ще один. Більш докладніше за посиланням читайте тут 📁
Руйнування мало вибуховий характер, реактор було повністю
зруйновано і в довкілля було викинуто велику кількість радіоактивних речовин.
Відбувся викид потужністю 300 Хіросім.
Катастрофа вважається найбільшою за всю історію ядерної
енергетики як за кількістю загиблих і
потерпілих від її наслідків людей, так і за економічним збитком.
Радіоактивна хмара від аварії пройшла над європейською
частиною СРСР, більшою частиною Європи, східною частиною США. Приблизно 60 %
радіоактивних речовин осіло на території Білорусі. Близько 200 000 осіб було
евакуйовано із зон забруднення.
Існувало таке місто - Прип'ять. Всіх жителів евакуювали. Тепер це місто - примара. Пройшло більше 30 років, тепер можна потрапити на екскурсію до цього міста, але ми вам рекомендуємо віртуальну екскурсію та переглянути відео як це було.
Часто у школі здається, що письменник – це той, хто жив
(обов’язково тяжко), помер (обов’язково давно), а згодом забронзовів або застиг
на портреті у книжці. Щоб змінити ці уявлення, у мережі стартувала акція #Живі
письменники для учнів молодшої школи.
Василь Олександрович Сухомлинський - видатний український
педагог, письменник і публіцист. Василь Олександрович писав: "Я не
відчував би всієї краси літнього світанку в селі, якби в далекому дитинстві
мене не вразили до глибини душі прочитані матір'ю слова Шевченка
"Тихесенько вітер віє, степи, лани мріють, між ярами, над ставами верби
зеленіють...”. Брат Василя Олександровича Сергій згадує: "Батько і мати
наші були від природи народними педагогами... В сім'ї завжди було взаємне
довір'я, повага до старших, праця... Я ніколи не бачив, щоб батьки марнували
час, пам'ятаю їх завжди в роботі”. І дітей вони залучали до праці, навчали
старанності та сумлінності.
У 1926 - 1933 роках В.О. Сухомлинський навчався у
Василівській семирічній школі, де був одним з кращих учнів. Вчився добре,
старанно, любив читати, гарно малював. Щоб зібрати гроші на книги, фарби,
зошити, разом з однолітками та братами ходили на Новий рік посівати та
щедрувати, а літом працював у колгоспі. У дитячому садку, який діяв в колгоспі
на період літніх канікул йому доручали бути помічником вихователя. Він доглядав
малюків, розповідав їм казки, читав книжки, проводив веселі ігри. Тому і вибір
професії був не випадковий.
.jpg)
