90 років Ліні Костенко

 19 березня 2020 року виповнюється 90 років із дня народження Ліни Василівни Костенко (1930) - української поетеси, поетеси-шістдесятниці. Вона є лауреатом Шевченківської премії (1987), Перемії Антоновичів(1989). 

Ліна Костенко - почесний професор Києво-Могилянської академії. Почесний доктор Львівського та Чернівецького університетів.

Відмовилася від звання Героя України. Вона входить до переліку найвідоміших жінок  давньої та сучасної України.

Відзнаки[ред. | ред. код]

Ліна Костенко на обкладинці газети «Культура і життя»

• Почесний професор Національного університету «Києво-Могилянська академія».
• Почесний доктор Львівського національного університету.
• Почесний доктор Чернівецького національного університету (2002).
• Лауреат Державної премії ім. Тараса Шевченка (1987, за роман «Маруся Чурай» і збірку «Неповторність»)
• Лауреат Премії Антоновичів (1989, за «Сад нетанучих скульптур»)
• Лауреат Міжнародної літературно-мистецької премії ім. О. Теліги (2000).
• Нагороджена Почесною відзнакою Президента України (1992) і Орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня (березень 2000).
• Відмовилася від звання Героя України, відповівши: «Політичної біжутерії не ношу!»^[4]
• Відзнака «Золотий письменник України», 2012^[24].
• У листопаді 2013 року УГКЦ нагородила Ліну Костенко, Редлиха Шимона та Зеновію Кушпету третьою щорічною відзнакою імені блаженного священномученика Омеляна Ковча.
• У 2015 році мала планета Сонячної системи № 290127 отримала назву Лінакостенко

Твори

Список видань (хронологічно)

• «Проміння землі» (1957)
• «Вітрила» (1958)
• «Мандрівки серця» (1961)
• «Зоряний інтеграл» (1963, набір «розсипано»)^[25]
• «Княжа гора» (1972, збірка не вийшла через заборону з боку радянської цензури)^[26]
• «Над берегами вічної ріки» (1977)
• «Маруся Чурай» (1979, перевидання 1982, 1990)
• «Неповторність» (1980)
• «Сад нетанучих скульптур» (1987)
• «Бузиновий цар» (1987) — для дітей
• «Вибране» (1987)
• «Інкрустації» (1994, видання італійською мовою, відзначене премією Петрарки)
• «Берестечко» (Київ: Український письменник, 1999, перевидання 2007, 2010)
• «Гуманітарна аура нації, або Дефект головного дзеркала», лекція в Києво-Могилянській академії (Київ: Видавничий дім НаУКМА, 1999)
• «Гіацинтове сонце» (Київ: Либідь, 2010, вибране)
• «Записки українського самашедшого» (Київ: А-ба-ба-га-ла-ма-га, 2010)
• «Річка Геракліта» (Київ: Либідь, 2011, вибране, а також нові вірші)
• «Мадонна перехресть» (Київ: Либідь, 2011, нові, а також раніше не друковані поезії різних років)
• «Триста поезій. Вибрані вірші» (Київ: А-ба-ба-га-ла-ма-га, 2012)

2010 року опублікувала перший прозовий роман «Записки українського самашедшого», що став одним із лідерів продажу серед українських книжок у 2011 році.

за матеріалами сайту https://uk.wikipedia.org/wiki/Костенко_Ліна_Василівна

Бібліографічний список рекомендованих джерел (літературно-критичні статті, сценарії), відеопоезії на слова Ліни Костенко, крилаті вислови можна знайти ТУТ (натисніть).
матеріали з сайту http://chernigiv-nmc.org.ua/biblioteka.html